Види булінгу в дитячому закладі

Булінг(від англ. to bull— переслідувати) — свідома агресивна поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої.

Булінг у ЗДО може проявлятися як тиск: психологічний, фізичний. Часто діти застосовують і фізичний, і психологічний тиск на жертву. Наприклад, образи, приниження, ігнорування, непоступливість, погрози, побиття під час ігор.

Булінг серед дітей старшого дошкільного віку в ЗДО можуть спровокувати дорослі. Діти старшого дошкільного віку одразу сприймають ставлення авторитетних дорослих до інших і беруть це ставлення за зразок. Вони починають цькувати дитину чи дітей, якщо:

педагог або помічник вихователя:

- зневажливо ставиться до дитини, яка часто плаче або невпевнена в собі;

- ігнорує скаргу дитини на те, що її образили однолітки ;

- глузує із зовнішнього вигляду дитини;

- образливо висловлюється про дитину чи її батьків;

- проявляє огиду щодо фізичної або фізіологічної особливостей дитини;

батьки або члени сім’ї:

- б'ють та ображають дитину вдома;

- принижують дитину у присутності інших дітей;

- проявляють сліпу любов та виконують усі забаганки дитини;

- ставляться до своєї дитини як до неповноцінної особистості, жаліють (неповна родина, дитина хвора або має відхилення в розвитку).

Усі діти потребують підтримки дорослих — батьків, вихователів, практичного психолога та соціального педагога. Саме вони мають допомогти дітям налагодити партнерські взаємини з однолітками у групі.

Дитина-жертва булінгу поводиться незвично. Якщо раніше вона охоче відвідувала дитячий садок, то тепер така дитина:

вдома:

- не хоче одягатися вранці;

- шукає собі будь-яку справу вдома, аби не йти до дитячого садка;

- росить батьків забрати її із дитячого садка раніше;

- плаче, вигадує хворобу або в неї дійсно підвищується температура тіла, починають боліти голова, живіт;

- не контактує з однолітками у дворі;

- грає наодинці в парку.

в дитячому садку:

- не бере участь у сюжетно-рольових та рухливих іграх, спільній самостійній художній діяльності тощо;

- усамітнюється при будь-якій нагоді;

- часто губить свої іграшки або речі;

- бруднить чи псує одяг;

- грає поламаними іграшками;

- відмовляється на користь іншої дитини від головної ролі в театралізації чи грі;

- не має друзів у групі.

Джерело:https://www.pedrada.com.ua/article/2625-bulng-v-zdo-mf-chi-realnst

/Files/images/Бул1.JPG

/Files/images/Бул2.JPG

/Files/images/Бул3.JPG

/Files/images/Бул4.JPG

/Files/images/Бул5.JPG

/Files/images/Бул6.JPG

/Files/images/Бул7.JPG

/Files/images/Бул8.JPG
Закон України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)

ОРГАНІЗАЦІЇ, ЯКІ ЗАЙМАЮТЬСЯ ПРОБЛЕМАМИ БУЛІНГУ В УКРАЇНІ

Організації, які займаються проблемами булінгу в УкраїніТематика
UNICEFінформування батьків та дітей про булінг та протидія йому
Благодійний фонд "Kiddo"протидія булінгу
Громадська організація "Студена"недискримінаційне навчання
Український інститут дослідження екстремізмудитяче насилля
ЖІНОЧИЙ КОНСОРЦІУМ УКРАЇНИПопередження та подолання насильства в дитячому середовищі
Український фонд "Благополуччя дітей"Вчить дитину захищати себе
Міжнародний жіночий правозахисний центр "Ла Страда-Україна"протидія насильству в сім'ї та школі

/Files/images/Бул9.png

Поради для батьків


1. Пам’ятайте: дитина не може впоратися з булінгом самостійно! Діти зазвичай не розповідають про насилля батькам, тому важливо навчитися розпізнавати ознаки булінгу. Довідка:булінг (англ. bully – залякувати, цькувати, задирати) – прояв агресії з подальшим залякуванням особистості, цькування та погрози, моральне приниження.

2. Щодня розмовляти з дитиною про її справи в садочку, на подвір’ї, в колі друзів. Це кілька хвилин на день про те, як і з ким дитина проводить час у садочку, що відбувається, коли дитина самостійно проводить час у дворі, з друзями тощо. За розмовою спостерігати за настроєм дитини. За можливості запитувати у вихователя про її стосунки з однолітками.

3. Розвивати здорову звичку боротьби з хуліганством і нетерпимість до залякувань. Ваші діти повинні знати, що це ненормально залякувати чи стояти осторонь, коли ображають іншого. Навчити дитину просити про допомогу дорослих і не боятися розповідати про знущання. Пояснити, що вам (батькам) можна довіряти і ви допоможете у будь-якій ситуації.

4. Навчити дитину правильно користуватися Інтернетом, соціальними мережами. Пояснити, що таке кібербезпека і як протистояти кіберзалякуванню. Установити ліміт часу роботи в мережі.

5. Бути прикладом доброти і лідерства для своєї дитини. Кожного разу, коли ви говорите з іншою особою образливим тоном, ви вчите дитину знущанню. Важливо вчити дитину робити добро і проявляти співчуття. Це запорука хороших стосунків з однолітками.

6. Якщо ваша дитина вже стала жертвою дитячого булінгу, за жодних умов не можна ігнорувати чи замовчувати виявлені факти жорстокої поведінки над дитиною. Рекомендовано повідомити в усній чи письмовій формі про насилля адміністрацію навчального закладу.


Як “лікувати” булінг: поради, які навчають цінувати кожного

Все частіше із ЗМІ доводиться чути про булінг. Жорстокість дітей часто переходить усі межі, а бійки між школярами і психологічне насилля можуть нанести непоправної шкоди дитині. Як вберегтися та яким чином “лікувати” цькування .

Що таке булінг?

За даними опитування ВООЗ “Здорова поведінка школярів”, до 21% дітей у віці 11-15 років страждають від булінгу з боку ровесників. Дітлахів можуть бити або погрожувати побиттям, принижувати словесно, викидати або не впускати в певне коло спілкування, розповсюджувати плітки та чутки, писати образливі записки. Якщо цькування відбувається в мережі, то таке явище має назву кібербулінг.

Є ще кілька видів булінгу:

Фізичний булінг — це штовхання, пощіпування якісь, бійки, і взагалі всі випадки, коли торкаються дитини, аби зробити їй шкоду.

Психологічний булінг — це якісь дражнилки, скарги, вигадування огидних прізвиськ. Або ж якісь фрази типу “Ти цього не зробиш”, “всі краще за тебе”. Це все психологічний тиск.

Опитування: кожна п’ята дитина — жертва булінгу.

Часто дорослі вважають, що діти мають порозумітися самі, й тому не втручаються у подібні ситуації. Але така думка хибна. Коли дитина залишається наодинці із своїми проблемами, вона закривається від оточення, у неї розвиваються комплекси та навіть психічні захворювання.

Ознаки булінгу

§ у дитини немає друзів;

§ дитина боїться іти до школи, дитячий садочок;

§ має низьку самооцінку;

§ у дитини з’являються зіпсовані речі;

§ сумна після спілкування з друзями або після повернення додому із навчального закладу.

Поради від психолога

Психологи радять:

§ обговорювати проблеми в колективі;

§ через ігри налагоджувати спілкування один з одним:

§ батькам — долучатися до організації дозвілля з дітьми, більше спілкуватися;

§ організовувати спільні поїздки (з групою чи родиною);

§ займатися благодійністю;

§ завести хатню тваринку.

Кiлькiсть переглядiв: 121

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.