Освітня програма 2020-2021

Пріоритетні напрямки освітньої діяльності

Місія центру розвитку дитини (закладу дошкільної освіти) «Калинка» : створення комфортних, оптимальних умов для системного, комплексного неперервного розвитку, виховання і навчання дітей в дошкільний період.

Дошкільна освіта в закладі регламентується законодавчо-нормативними документами, що визначають мету, завдання, зміст дошкільної освіти і регулюють діяльність дошкільного навчального закладу, зокрема:

- Конституцією України,

Законами України:

- «Про освіту»( оновлена редакція від 16.01 2020);

- «Про дошкільну освіту» ( оновлена редакція від 16.07.2019);

- « Про охорону дитинства» ( редакція від 09.08.2019);

- «Про місцеве самоврядування в Україні» ( редакція від 01.03.2020);

- «Конвенцією про права дитини ( редакція ( редакція від 20.11.2014);

- Указом Президента України від 13.10.2015 р. №580/2015 «Про стратегію національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016-2020 роки»;

- «Концепцією національного патріотичного виховання» (редакція від 29.07.2019).

- Положенням про дошкільний навчальний заклад, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2003 р. №305;

- Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 р. №234);

- Гранично допустимим навантаженням на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форм власності, затвердженого наказом МОН України від 20.04.2015 р. №446;

- Листом МОН від 03.07.2009 р. №1/9-455 «Планування роботи в дошкільних навчальних закладах»;

- Листом МОН від 27.09.2010 р. №1/9-666 «Про організацію роботи з дітьми п’ятирічного віку»;

- Листом Інституту інноваційних технологій і змісту освіти від 26.07.2010 р. №1, 4/18-3082 «Про організовану і самостійну діяльність дітей у дошкільних навчальних закладах»;

- Листом МОН "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні навчальні заклади" від 04.10.2007 р. № 1/9-583;

- Листом МОН від 19.08.2011 р. №1/9-635 «Щодо організації та проведення «Тижня безпеки дитини» в дошкільних навчальних закладах»;

- Інструкцією з організації харчування дітей у ДНЗ від 17.04.06 р. №298/227 зі змінами від 26.02.13р. №202/165;

- Інструктивно-методичними рекомендаціями «Організація роботи та дотримання вимог з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності у закладах дошкільної освіти» (Додаток до листа МОН від 14.02. 2019 № 1/11-1491);

- Інструктивно-методичними рекомендаціями «Організація фізкультурно-оздоровчої роботи у дошкільних навчальних закладах» №1/9-456 від 02.09.16 р.;

- Наказом МОН від 19.12.2017 № 1633 «Про затвердження Примірного переліку ігрового та навчально-дидактичного обладнання для закладів дошкільної освіти»;

- Іншими законодавчими актами, актами Президента України, Кабінету Міністрів, наказами МОН України, інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування,

- Положенням про центр розвитку дитини;

- Власним Статутом, затвердженим рішенням сесії Охтирської міської ради VII скликання від 23.03.2017 № 669-МР.

- Базовим компонентом дошкільної освіти в Україні;

- Листа МОН від 30.07.2020 №1/9-411 Інструктивно-методичні рекомендації «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти, у 2020/2021 навчальному році»;

- Листа МОН України від 20.07.2020 №1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, програм рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році».

Робота центру розвитку дитини спрямована на:

- забезпечення різнобічного розвитку дитини дошкільного віку відповідно до її задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

- формування у дитини дошкільного віку моральних норм, набуття нею життєвого соціального досвіду;

та реалізацією завдань дошкільної освіти:

- збереження та зміцнення фізичного, психічного і духовного здоров’я дитини;

- виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій і звичаїв, державної мови, національних цінностей українського народу, а також цінностей інших націй і народів, свідомого ставлення до себе, оточення та довкілля;

- формування особистості дитини, розвиток її творчих здібностей, набуття нею соціального досвіду;

- виконання вимог Базового компонента дошкільної освіти, забезпечення соціальної адаптації та готовності продовжувати освіту;

- здійснення соціально-педагогічного патронату сім’ї.

Пріоритетними напрямками роботи є:

· для дітей раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формуванняактивного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок;

· для дітей молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію);

· для дітей середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри;

· для дітей старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності).

Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

В центрі розвитку дитини достатньо уваги приділяється якості й ефективності надання освітніх послуг. Організовуючиосвітній процес, педагоги закладу дотримуються встановлених правил:

- Ніколи не давати дитині те, про що вона може дізнатися сама.

- Ставитись до дитини з повагою та інтересом, враховуючи її можливості та здібності.

- Активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, виявляючиїхній інтелектуально-вольовий і моральний потенціал.

- Брати емоційну участь у стосунках з дитиною, розуміти її думки, інтереси, почуття, вчинки.

- Враховувати принцип природовідповідності.

- Вбачати у дітях однодумців і партнерів.

В закладі дошкільної освіти використовуються різні форми організації дітей:

- спеціально-організована навчальна;

- ігрова діяльність;

- трудова діяльність;

- пізнавальна діяльність;

- комунікативна діяльність;

- рухова діяльність;

- свята та розваги;

- самостійна діяльність

Додаток

до листа МОН України

від 30.07.2020 № 1/9-411

Інструктивно-методичні рекомендації

«Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти

у 2020/2021 навчальному році»

Організація діяльності закладів дошкільної освіти (далі — ЗДО) у 2020/2021 навчальному році залежатиме від епідемічної ситуації у конкретному регіоні. Рішення щодо обрання сценарію, за яким буде відбуватись діяльність закладів, ухвалюватимуть регіональні комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, залежно від особливостей епідеміологічної ситуації в конкретному регіоні

За сприятливої епідемічної ситуації у регіоні та відповідного рішення зазначеної комісії, ЗДО працюють у звичайному режимі, створивши максимально безпечні умови для вихованців та працівників. За створення таких умов відповідають засновники та керівники ЗДО.

Із керівними принципами та заходами щодо безпечного відновлення роботи та функціонування ЗДО, а також розвитку дітей та підтримки працівників можна ознайомитися в постанові Головного державного санітарного лікаря України від 21.05.2020 № 25 «Про затвердження Тимчасових рекомендацій щодо організації протиепідемічних заходів у закладах дошкільної освіти на період карантину у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», листах Міністерства освіти і науки України від 23.04.2020 № 1/9-219 «Щодо організації діяльності закладів дошкільної освіти під час карантину», від 22.05.2020 № 1/9-269 «Щодо відновлення діяльності закладів дошкільної освіти», матеріалах ЮНІСЕФ «Рекомендації щодо відновлення роботи закладів дошкільної освіти після COVID-19».

Зауважимо, що враховуючи епідемічний стан у країні, має бути обов’язково запланована робота щодо заохочення всіх учасників освітнього процесу до дотримання гігієнічних навичок, соціальної дистанції у приміщенні та на території ЗДО з метою забезпечення виконання профілактичних і протиепідемічних заходів. Для організації якісної діяльності ЗДО рекомендуємо засновникам привести штатні розписи ЗДО у відповідність до Типових штатних нормативів дошкільних навчальних закладів, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 04.11.2010 №1055. Зокрема, ввести у штатні розписи посади сестри медичної, практичного психолога.

З метою сприяння дотримання соціальної дистанції в приміщенні, під час перебування дітей у груповому осередку варто здійснювати організацію простору ігрової кімнати у вигляді осередків діяльності, які відображають освітні потреби й інтереси дітей дошкільного віку. Організація осередків діяльності дає можливість забезпечити основні види діяльності дітей дошкільного віку через роботу у парах, малих групах, а також індивідуально, уникаючи скупчення (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

Закон України «Про освіту» надав усім закладам освіти автономію у виборі основних пріоритетних напрямів та завдань в організації освітнього процесу, орієнтуючись на детальний та конструктивний аналіз результатів освітньої діяльності в минулому навчальному році. Освітня діяльність ЗДО здійснюється на основі розробленого плану роботи на навчальний рік і літній період, що схвалюється педагогічною радою закладу та затверджується його керівником.

При плануванні роботи на новий навчальний рік ЗДО самостійно визначають завдання з урахуванням виявлених проблем.

Педагогічні працівники мають право на академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі; розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проєктів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання та ін. (Закон України «Про освіту», ст. 54, п.1).

Забезпечення змісту дошкільної освіти здійснюється відповідно до Базового компонента дошкільної освіти та реалізується згідно з освітніми програмами розвитку дітей та навчально-методичними посібниками, затвердженими в установленому порядку Міністерством освіти і науки України.

ЗДО різних типів і форм власності можуть використовувати комплексні та парціальні освітні програми, рекомендовані або схвалені Міністерством освіти і науки України. Педагогічні колективи мають право обирати для використання в роботі чинні програми, перелік та особливості реалізації яких обговорює та схвалює педагогічна рада ЗДО. Дозволяється використовувати кілька комплексних і парціальних програм, відповідно до яких педагоги планують освітню діяльність. Окрім того, ЗДО можуть розробити і власні освітні програми.

Таким чином, ЗДО може використати схвалені чи рекомендовані міністерством програми як основну частину своєї освітньої програми, за необхідності, доповнюючи її додатковими компонентами. У цьому випадку, в рішенні педагогічної ради про схвалення освітньої програми закладу необхідно вказати назву (назви) та реквізити схвалених чи рекомендованих програм (лист Міністерства освіти і науки України від 09.12.2019 № 1/9-750 «Щодо освітніх програм у закладах дошкільної освіти»).

Ознайомитися з чинними освітніми програмами та інформаційно-методичними матеріалами можна в листі МОН від 22.07.2020 № 1/9-394 «Про переліки навчальної літератури, рекомендованої Міністерством освіти і науки України для використання у закладах освіти у 2020/2021 навчальному році».

Варто врахувати, що єдиних вимог дооформлення освітньої програми ЗДО немає. Освітня програма — це єдиний комплекс освітніх компонентів, спланованих і організованих ЗДО для досягнення вихованцями результатів навчання (набуття компетентностей), визначених Базовим компонентом дошкільної освіти.

При організації освітньої діяльності варто зважати на провідний вид діяльності дітей (ранній вік — предметно-маніпулятивна; дошкільний вік — ігрова), а також на те, що діяльнісний підхід є основою для досягнення цілей розвитку дітей різного віку.

Пріоритетні завдання для розвитку дітей:

· раннього віку — опанування предметно-маніпулятивною діяльністю, формування активного мовлення, розвиток відчуттів та сприймання (зорові, слухові, тактильні та ін.), виховання культурно-гігієнічних навичок;

· молодшого дошкільного віку — оволодіння предметно-практичною діяльністю (діяльність з предметами за їх призначенням), засвоєння сенсорних еталонів (колір, форма, розмір), розвиток мовлення, вправляння чуттєвого досвіду взаємодії з оточенням (бачу, чую, відчуваю, дію);

· середнього дошкільного віку — ігрова діяльність, формування граматичної правильності мовлення та вихід на творчий рівень сюжетно-рольової гри;

· старшого дошкільного віку — формування психологічної зрілості та готовності до навчання у школі (життєві компетентності, мотивація, саморегуляція, вміння спілкуватися, інтерес до пізнавальної діяльності).

Зазначені завдання досягаються шляхом створення умов для участі дітей у різних видах діяльності (спілкування, гра, художньо-естетична та ін.) так, щоб це було природньо та органічно до їхніх потреб та інтересів.

Під час проведення спеціально організованих форм освітнього процесу необхідно дотримуватись вимог Гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446.

Рекомендуємо звернути особливу увагу на взаємодію з сім’ями, прищепленню дітям дошкільного віку базових цінностей: доброти, дружби, любові, відповідальності, відчуття краси.

Модель партнерської взаємодії із сім’єю кожен заклад розробляє самостійно, ґрунтуючись на принципах взаємоповаги, взаємодовіри, взаєморозуміння, співпраці, усвідомлення своєї ролі та відповідальності.

Зазначимо, що поряд із традиційними формами роботи з батьками чи законними представниками дитини (опитування: письмове і усне; співбесіди; телефонний зв’язок; консультації; засідання батьківського комітету; дні відкритих дверей; перегляд святкових ранків та розваг; спільні свята; конкурси; батьківські куточки; дошка оголошень та ін.), можна застосовувати інноваційні, а саме:

· «Буккросинг» — постійно діючі групові центри психолого-педагогічної літератури, що створюють комфортні умови для реалізації інформаційної та просвітницької взаємодії ЗДО та родин. Передбачає створення відкритої полиці, шафи, де кожен може взяти книжку, яка сподобалася, та поділитися своїми книжками з іншими батьками, педагогами тощо.

· «Дерево цілей» або «Дерево розвитку групи» – проєкт спільної інтерактивної діяльності батьків, дітей, педагогів. Він сприяє усвідомленню того, що батьки є партнерами в плануванні та реалізації заходів щодо розвитку дітей, поповнення розвивального середовища групи.

· «Батьківська скринька» — дає можливість батькам у зручний для них час вносити пропозиції щодо поліпшення освітнього процесу, ініціювати обговорення проблемних питань, як діяльності закладу освіти, так і розвитку своєї дитини.

Варто визнати результативність активних та інтерактивних форм взаємодії, що відповідають сучасним запитам батьків і зацікавлюють їх: дискусії, ділові ігри; психологічні ігри та вправи, націлені на зняття емоційної напруги, на об’єднання колективу батьків та вихователів; обговорення проблемних питань за круглим столом.

Заслуговує на увагу впровадження дистанційних форм спілкування з батьками, особливо в дні, коли дитина з тих чи тих причин відсутня в закладі (за допомогою спілкування та викладання матеріалу під час онлайн семінарів, майстер-класів, обговорення і представлення практичних матеріалів на онлайн-платформах Google Classroom, ZOOM тощо, розміщення відео заняття, що в онлайн режимі проводить вихователь на сайті ЗДО). Можливе застосування мобільних додатків Messenger, Viber, Facebook у межах робочого часу.

Пріоритетними напрямами у новому навчальному році можуть бути також такі:

· забезпечення наступності у впровадженні особистісно орієнтованої моделі освіти в дошкільній та початковій ланках освіти (для реалізації освітніх вимог обох ланок освіти, орієнтуючись на Концепцію НУШ, її новий зміст, зміну освітнього простору, результативною є така форма взаємодії, як педагогічне партнерство вихователів ЗДО та вчителів перших класів щодо створення розвивального середовища, осередків діяльності, застосування компетентнісного та діяльнісного підходів під час освітнього процесу для розвитку особистості, організації та проведення ранкових зустрічей, використання ігрових методів у навчальних заняттях);

· формування екологічної свідомості, навичок практичного життя, готовності до взаємодії з навколишнім світом; реалізацію проєктної діяльності; наприклад, соціально-екологічного проєкту «Виховання культури сортування сміття та поводження з відходами у всіх учасників освітнього процесу»; самонавчання дітей «діти-дітям» (із закріпленням практичних навичок тощо);

· удосконалення роботи щодо формування комунікативно-мовленнєвої та математичної компетенцій дітей дошкільного віку шляхом упровадження інноваційних методик і технологій; (математична компетенція — враховуючи, що 2020/2021 оголошено Роком математики);

· програма (план) переходу дітей до ЗДО. Радимо звернути увагу на особливості переходу дітей до ЗДО. Для кожної дитини, яка вперше приходить до ЗДО рекомендуємо організувати перехідний період, що передбачає знайомство з вихователем, колективом й закладом, поступову адаптацію та створення умов. Ефективний перехід дітей до дитячого садка залежить від готовності персоналу закладу розвивати позитивні відносини і загальні підходи до забезпечення успішності для всіх дітей, які можуть переходити до дитячого садка з дому чи з іншої установи, наприклад, із центрів раннього втручання.

Пріоритетними напрямами діяльності практичних психологів у 2020/2021навчальному році слід вважати: психопрофілактику наслідків стресових станів, умов роботи та життєдіяльності в режимі обмеженого пересування; психолого-педагогічне просвітництво батьків з питань розвитку, навчання та виховання дітей дошкільного віку в умовах здобуття дошкільної освіти вдома; психогігієну комунікації та спілкування в дистанційному форматі, а також про особливості ознайомлення дітей дошкільного віку з COVID-19 («Як розмовляти з дітьми про COVID-19»).

Звертаємо увагу на те, що на сучасному етапі розвитку дошкільної освіти спостерігається тенденція до більш широкого використання комп’ютерних технологій для виховання, навчання та розвитку дітей дошкільного віку. Зазначимо, що у роботі з дітьми, які не досягли 5-річного віку використання ґаджетів не рекомендується. Таким чином, уся освітня робота має здійснюватися виключно з батьками вихованців задля ознайомлення їх зі змістом, формами і методами розвитку їхніх дітей. Відповідно до розділу XІІ Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів, що затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693, тривалість безперервної роботи перед монітором комп’ютера для дітей 5-річного віку не має перевищувати 10 хв.

Максимальна кратність роботи протягом тижня для дітей 5 і 6 років — 2 рази.

Дні тижня, в які доцільно працювати з комп’ютером:

· вівторок, четвер — оптимальні дні;

· понеділок — можливо використовувати ґаджети;

· п’ятниця — не рекомендовано.

Рекомендований для занять час дня:

· перша половина — оптимально;

· друга половина — допустимо.

Місце в 25-хвилинному занятті — середина заняття, між ввідною і заключною частинами.

Обов’язково, перед і після роботи за комп’ютером або іншими ґаджетами, робити спеціальну гімнастику для очей та опорно-рухового апарату, м’язів тулуба, особливо спини, що знаходяться в статичному стані; м’язів кисті працюючої руки.

У роботі з дітьми можуть використовуватися: розвивальні комп’ютерні ігри, дидактичні комп’ютерні ігри, ігри-забави, комп’ютерні діагностичні ігри, пізнавальні відеоролики або відео фрагменти створені як самим педагогом, так і вже існуючих в інтернеті.

Розвивальні комп’ютерні ігри спрямовані на формування загальних розумових здібностей, а також пам’яті, мислення, уваги та інших психічних процесів. Дидактичні ігри — це ігри, які безпосередньо обумовлені формуванням дидактичних уявлень, з основами систематизації, класифікації, синтезу, аналізу понять.

Ігри-забави дають можливість дітям розважитись, здійснити пошукові дії та побачити на екрані свій результат у вигляді певного елементу (наприклад, мультфільм «Розповіді Доброї Книги» тощо).

Зауважимо, що їх варто якомога тісніше інтегрувати з іншими традиційними видами діяльності (іграми, роботою над проєктами тощо) з метою недопущення комп’ютерної залежності у дітей.

У 2020/2021 навчальному році педагогічні працівники ЗДО можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами, що визначені Порядком підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800. Звертаємо увагу, що педагогічні працівники мають право самостійно обирати конкретні форми, види, напрями та суб’єктів надання освітніх послуг з підвищення кваліфікації.

Планування підвищення кваліфікації працівників закладу освіти здійснюється двома етапами. На першому етапі здійснюється перспективне планування у поточному році на наступний календарний рік шляхом затвердження педагогічною радою орієнтовного плану підвищення кваліфікації. Другий етап планування розпочинається після затвердження в установленому порядку кошторису закладу освіти на відповідний рік.

З метою формування плану підвищення кваліфікації закладу освіти на поточний рік пропозиції педагогічних працівників розглядаються його педагогічною радою. Педагогічна рада закладу освіти затверджує план підвищення кваліфікації на відповідний рік.

План підвищення кваліфікації закладу освіти на відповідний рік включає: список педагогічних, які повинні пройти підвищення кваліфікації у цьому році, теми (напрями, найменування), форми, види, обсяги (тривалість) підвищення кваліфікації (у годинах або кредитах ЄКТС), перелік суб’єктів підвищення кваліфікації, строки (графік), вартість підвищення кваліфікації (у разі встановлення) або примітку про безоплатний характер надання такої освітньої послуги чи про самостійне фінансування підвищення кваліфікації педагогічним або науково-педагогічним працівником. План підвищення кваліфікації може бути змінено протягом року в порядку, визначеному педагогічною радою.

Не пізніше 25 грудня працівник повинен поінформувати керівника закладу освіти або уповноважену ним особу про стан проходження ним підвищення кваліфікації у поточному році з додаванням копій отриманих документів про підвищення кваліфікації. Відповідна інформація зберігається в особовій справі працівника відповідно до законодавства.

Звертаємо увагу, що функції забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників та здійснення їх науково-методичної підтримки переходять до центрів професійного розвитку педагогічних працівників, які починають діяти з 1 вересня 2020 року на основі Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників, що створено внаслідок реорганізації НМЦ/НМК.

У минулому навчальному році до Міністерства освіти і науки України надходило чимало звернень з різних питань. Найбільше — щодо організації освітнього процесу в інклюзивних групах. Звертаємо увагу, що відповідно до висновку інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ), індивідуальної програми реабілітації дітей з інвалідністю (за наявності), результатів психолого-педагогічного вивчення дитини, команда психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами (ООП) розробляє індивідуальну програму розвитку (ІПР) дитини з ООП.

ІПР розробляється на навчальний рік на основі програм, рекомендованих Міністерством освіти і науки України для ЗДО, з відповідною їх адаптацією або модифікацією до особливих освітніх потреб дитини, погоджується батьками дитини (законними представниками дитини), затверджується директором ЗДО, та переглядається тричі на рік (у разі потреби частіше) з метою її коригування.

Для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку розробляється індивідуальний освітній план строком на три місяці з подальшим його продовженням протягом навчального року.

Звертаємо увагу, що термін дії висновку ІРЦ не обмежений у часі, крім випадків, коли рекомендовано та визначено дату повторного вивчення.

Надання психолого-педагогічних та корекційно-розвиткових послуг здійснюється шляхом проведення індивідуальних і групових занять, які можуть надаватися як штатними працівниками закладу, так і залученими фахівцями, зокрема: працівниками ІРЦ, спеціальних садків (шкіл), навчально-реабілітаційних центрів, логопедичних пунктів та інших закладів на підставі цивільно-правових договорів. При цьому оплата праці залучених фахівців здійснюється за рахунок коштів державної субвенції, відповідно до пункту 6 Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2017 № 88 (зі змінами, далі — Порядок та умови надання субвенції).

Примірний перелік додаткових психолого-педагогічних і корекційно-розвиткових занять (послуг) для осіб з особливими освітніми потребами у закладах освіти та Перелік фахівців, які проводять (надають) додаткові психолого-педагогічні і корекційно-розвиткові заняття (послуги) з особами з особливими освітніми потребами у закладах освіти, визначено у додатках Порядку та умовах надання субвенції.

Цивільно-правові договори укладаються між фахівцями, які проводять психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові заняття (послуги), та ЗДО або відповідним органом управління освітою.

Придбання спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які здобувають освіту в інклюзивних групах, здійснюється відповідно до Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку осіб з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних класах (групах) закладів освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 23.04.2018 №414 (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.05.2018 за № 582/32034.

Необхідно зауважити, що наказ Міністерства освіти і науки України від 17.04.2019 № 423 «Про затвердження Типового переліку спеціальних засобів корекції психофізичного розвитку дітей з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних та спеціальних групах закладів дошкільної освіти» втратив чинність.

За рекомендаціями ІРЦ та письмовою заявою одного з батьків або іншого законного представника дитини ЗДО забезпечує доступ до освітнього процесу асистента дитини з ООП (частина 5 статті 11 Закону України «Про дошкільну освіту»). Функцію асистента дитини можуть виконувати соціальні працівники, батьки або особи, уповноважені ними.

Супровід під час інклюзивного навчання — надання допомоги дітям з ООП під час перебування в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, входить до Переліку соціальних послуг, що надаються особам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 03.09.2012 №537 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2012 за №1614/21926). Фінансування надання та оплата соціальних послуг регламентується статтями 27 та 28 Закону України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII, який вступив в дію 01 січня 2020 року.

Відповідно до спільного наказу Міністерства соціальної політики України та Міністерства освіти і науки України від 04.02.2020 №67/125 у Вінницькій, Дніпропетровській, Харківській областях здійснюється апробація Державного стандарту супроводу під час інклюзивного навчання, в межах якої обласними центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проводиться навчання асистентів дітей.

Невід’ємною складовою організації освітнього простору для дітей з ООП в умовах закладу освіти є забезпечення універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, в тому числі створення ресурсної кімнати.

У зв’язку з цим Міністерством освіти і науки України підготовлено та направлено до регіональних органів управління освітою лист від 25.06.2020 №1/9-348 «Щодо створення інклюзивного освітнього середовища в закладах дошкільної освіти», в якому викладено рекомендації щодо створення інклюзивного освітнього середовища, зокрема універсального дизайну та розумного пристосування будівель, приміщень та прибудинкових територій, ресурсної кімнати в ЗДО.

Відновленню освітнього процесу та корекційно-розвиткових послуг для дітей з ООП у 2020/2021 навчальному році має передувати вивчення командою психолого-педагогічного супроводу ЗДО динаміки розвитку дитини, стану її особливих освітніх потреб, сильних сторін та змін, із врахуванням особливостей діяльності й участі дитини під час карантинних заходів та факторів навколишнього середовища.

Перехід дітей з особливими освітніми потребами до ЗДО організовується з використанням тих самих принципів і підходів, що і для інших дітей. Проте врахування особливих освітніх потреб має істотне значення під час перехідного періоду. Якість підтримки, що надається дитині та її родині під час цього періоду, може істотно вплинути на подальше перебування дитини в ЗДО.

Для дітей, які приходять у садок із центрів раннього втручання рекомендуємо забезпечити програму переходу, що є завершальним етапом надання послуги раннього втручання та передбачає:

· знайомство дитини та батьків із ЗДО та персоналом;

· зустрічі персоналу закладу (вихователь, спеціальний педагог, практичний психолог та інші) з фахівцями центру.

У разі карантинних заходів така зустріч/зустрічі проводиться в режимі онлайн у форматі відео конференцій.

Зауважимо, що особлива увага під час перехідного періоду має приділятись найбільш вразливим категоріям дітей, зокрема: дітям з інвалідністю, із соціально вразливих сімей, хто стикається з певними економічними труднощами чи психологічним стресом (через смерть, хворобу одного з батьків, розлучення чи поділ сім’ї та інше), дітям, які не є носіями української мови тощо (постанова Кабінету Міністрів України від 21.11.2013 №895 «Порядок взаємодії суб’єктів соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах», лист МОН від 12.12.2019 №1/9-766 «Щодо комунікації з дітьми дошкільного віку з родин учасників ООС/АТО, внутрішньо переміщених осіб та організації взаємодії з їхніми батьками»). ЗДО повинні бути поінформовані про вищеназвані категорії дітей та сімей, сприяти знайомству вихователів та інших педагогів із дітьми та їхніми сім’ями з метою формування партнерських відносин та забезпечення плавного й ефективного переходу до закладу дошкільної освіти.

Міністерство освіти і науки України у 2020/2021 н. р. продовжуватиме роботу з координації діяльності закладів дошкільної освіти в умовах карантинних заходів, спричинених COVID-19. Пріоритетними завданнями вважаємо також оновлення нормативно-правової бази, а саме:

· Закону України «Про дошкільну освіту»;

· Базового компоненту дошкільної освіти;

· Положення про дошкільний навчальний заклад.

Серед пріоритетних напрямів діяльності ДУ «Український інститут розвитку освіти» будуть наступні:

· участь у процесі оновлення Базового компонента дошкільної освіти;

· участь у процесі розроблення професійного стандарту вихователя;

· проведення дослідження якості освіти у ЗДО за міжнародною методикою ECERS-3 (Early Childhood Environment Rating Scale) та поширення її серед закладів дошкільної освіти (детальніше на сайті ДУ «Український інститут розвитку освіти»).

План наступності 2020-2021

РОЗПОДІЛ ОРГАНІЗОВАНОЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ 2020-2021

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ № 1/9-219 від 23 квітня 2020 року
Щодо організації роботи
закладів дошкільної освіти
під час карантину

У зв'язку з епідеміологічною ситуацією, що склалася в Україні, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (СОVID-19) всім учасникам освітнього процесу необхідно дотримуватися протиепідеміологічних вимог і рекомендацій Міністерства освіти і науки України щодо особливостей організації освітнього процесу в закладах освіти під час карантину.

Згідно із частиною першою статті 26Закону України «Про освіту»керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

У зв'язку із зазначеним та керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року№ 211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами), наказом МОН від 16.03.2020 за№ 406«Про організаційні заходи для запобігання поширенню коронавірусу СОVID-19», керівникам закладів дошкільної освіти необхідно було видати накази про встановлення режиму роботи працівників закладу (як педагогічних, так і непедагогічних), встановивши заходи з виконання працівниками освітньо-педагогічної, методичної та іншої роботи, що відповідає професійним обов'язкам працівників, визначити особливості провадження освітнього процесу та збереження систем життєзабезпечення (охоронного режиму).

В межах робочого часу, визначеного графіком, працівники закладу мають виконувати свої професійні обов'язки, організовувати та проводити, за розпорядженням керівника, освітній процес, складати або корегувати плани професійного розвитку та самоосвіти, розробляти конспекти занять відповідно до освітньої програми тощо.

В умовах карантину варто налагодити тісну взаємодію із батьками вихованців. Зокрема, пропонуємо розробити рекомендації та проводити консультації з батьками вихованців щодо організації освітньої діяльності вдома, розпорядку дня, харчування дитини тощо. Зазначену комунікацію можна організувати за допомогою онлайн-конференцій, спілкування у групах в соціальних мережах, мобільних додатках, за допомогою електронної пошти тощо.

Крім того, слід розглянути можливість проведення онлайн-занять з дітьми за допомогою дистанційних технологій в режимі реального часу або надсилати їх запис батькам вихованців чи розміщувати на вебсайті закладу освіти.

При цьому наголошуємо, що Міністерством освіти і науки створено окремий ресурс «Вчимо і навчаємось на карантині: зміни в системі освіти», який містить перелік ресурсів із вправами та завданнями для дітей дошкільного віку, поради батькам дітей, рекомендації для занять та іншу корисну інформацію. Ознайомитись із матеріалами можна за посиланнямhttp://mon-covid19.info/dytiachi-sadky.

Також звертаємо вашу увагу, що діяльність закладу дошкільної освіти регламентується планом роботи, який складається, як правило, на навчальний рік (з 1 вересня до 31 травня) та оздоровчий період (1 червня до 31 серпня).

Якщо у зв'язку із епідеміологічною ситуацією в Україні термін дії карантину буде змінено, фактична тривалість навчального року продовжуватись не буде.

Також просимо утриматися від масових заходів, пов'язаних із закінченням навчального року.

Про умови та оплату праці працівників закладів освіти в умовах карантину повідомлялося у спільному листі Міністерства освіти і науки України та ЦК Профспілки працівників освіти і науки України від 17.03.2020 за№ 1/9-162/02-5/202.

Просимо довести зазначену інформацію до відома органів управління освітою, педагогів, батьків дітей дошкільного віку.

З повагою
Т. в. о. Міністра Любомира Мандзій

Навчально-виховна робота

Вся навчально-виховна робота здійснюється за програмами, науково-методичноюлітературою, які рекомендовані Міністерством науки й освіти України. Для підвищення якості навчально-виховного процесу в ЦРД вихователі дотримуються таких рекомендацій:

  • упорядкування особистісно-орієнтованої моделі виховання дітей дошкільного віку;
  • використання у навчально-виховному процесі інноваційних технологій;
  • інтегрований підхід до організації змісту дошкільної освіти;
  • забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості дитини;
  • організація та формування життєвої компетентності дошкільника;
  • збереження фізичного, психічного та морального здоров’ядошкільників. Працюючи в режимі творчого пошуку оригінальних розвиваючих, виховних ідей, технологій, форм та методів інноваційної діяльності, педагогічний колектив намагається працювати шляхом переводу системи освіти із режиму функціонування в режим розвитку. З цією метою в ЦРД вивчаються, апробуються та планомірно впроваджуються в практику роботи елементи розвивальних інноваційних методик та технологій, спрямованих на самовираження та саморозвиток кожної дитини:
  • навчання ранньому читанню за методикою М.Зайцева;
  • педагогічної системи М.Монтессорі;
  • пальчикового тренінгу.

Робота в даному напрямку позитивно позначилась на знаннях, уміннях, навиках дітей, на розвитку їх творчих здібностей та активізації співпраці з батьками. Результатом впровадження вищезазначених технологій та методик стало те, що малят, які навчалися ранньому читанню за методикою М.Зайцева, вже в старшій групі формуються навички читання і все це в активному русі, з великим інтересом. Використання пальчикового ігротренінгу розвиває дрібну моторику дошкільників, що в свою чергу забезпечує сприймання, стимулює мовленнєвий розвиток дітей. Пальчиковий театр (М.Монтессорі) в поєднанні з комплексом навчальних завдань пришвидшує загальний розвиток дітей, сприяє розвитку творчої діяльності, розвиває виразність мовлення, діти опановують діалогічне та монологічне мовлення, в них виховується інтерес до мистецтва.

Для створення розвивального життєвого просторудитини в нашому дитсадкувідбувається ремонт приміщень, придбання та ремонт меблів, оснащення майданчиків, фізкультурних зон, куточки для роботи гуртків, благоустрій та озеленення території, виготовлення обладнання для груп та ін. Адже забезпечення розвивального середовища для дітей – запорука успішного формування у них життєвої компетентності. Соціальний досвід та уявлення про навколишній світ дитина отримує під час спілкування з дорослими. Іншим засобом для розвитку є навколишнє середовище, в якому дитина проявляє різні рівні активності, залежно від її інтересів, нахилів. Саме від різноманітності предметно-інформативного середовища залежить інтелектуальний, фізичний, моральний та естетичний розвиток дитини. Предметно-розвивальне середовище в групі нашого дитячого садка формується залежно від напряму та спеціалізації нашого закладу, матеріальних можливостей, приміщення, віку дітей та зацікавленості педагогів і батьків у створенні якісних у мов для розвитку дітей.

Рівень виконання освітніх завдань такий:

РОЗВИВАЛЬНІ: створюємо сприятливі умови для збагачення життєвих вражень дитини про природу, предметне довкілля (близьке й віддалене), різних дорослих та дітей, саму себе як носія тіла внутрішнього світу та соціально спрямованої поведінки; прагнемо розширювати особистий досвід, підтримувати прагнення до самодіяльності та творчості; заохочуємо до гри, варіювати сюжети ігор, учити дотримуватися ігрових правил; вправляти в здійсненні елементарних виборів у довкіллі, надавати комусь/чомусь перевагу, приймати найпростіші відповідальні рішення; розвиваємо потребу в спілкуванні з однолітками, бажання бути їм приємною та корисною; надаємо дітям можливість самоствердитися, відчути радість від успішного досягнення та схвалення дорослого; спонукаємо доводити розпочате до кінця, досягати поставленоїмети, якісно виконувати доручення, формуємо елементарні уявлення про права та обов’язки, життєві планилюдини.

ВИХОВНІ: виховуємо культуру пізнавальної, ігрової, практичної діяльності, спілкування та слухання; залучаємо дітей до сприймання творів національної та світової культур; формуємо ціннісне ставлення до природи, предметів, художніх творів та видів мистецтва, дорослих та дітей, повагу до представників різних національностей;виховуємо терпимість до відмінних від власних уподобань, поглядів, оцінок; формуємо моральні якості особистості; виховуємо «почуття порядку», заохочуємо до наведення ладу в самій собі, упорядкуванні найближчого предметно-ігрового середовища; сприяємо закладанню основ екологічної культури, доцільної поведінки в природі; виховуємо самоповагу, здатність відстояти свою гідність, спроможність вчиняти совісно.

НАВЧАЛЬНІ: збагачуємо уявлення дітей про природу (її властивості, якості,стани, явища, різноманітність рослинного та тваринного світу, стан сьогоднішнього довкілля, еколого-доцільну поведінку, природу Космосу);рукотворний світ (предмети найближчого та віддаленого довкілля, ігрові атрибути та матеріали, ігрові правила й рольову поведінку, художні твори – образотворчого, музичного, літературного, театрального мистецтва); світ людей (рідних-знайомих-чужих, дорослих –дітей, чоловіків-жінок, України та інших країн світу);про самого себе (особливості тілобудови, рухову активність, здоров,я та хворобу, думки, прагнення, права та обов’язки, визначати своє місце в групі однолітків, відстоювати свою думку власну, поводитися совісно).

Провідною діяльністю дітей молодшого дошкільного віку являєтьсясюжетно-рольова гра, яка створює якнайсприятливіші умови длязагального фізичного, психічного та соціального розвитку дитини, становлення основ її особистості, самосвідомості як її ядра. Ми вважаємо, що саме цей вид діяльності найбільше наближає дитину до світу дорослих, допомагає моделювати їхнюповедінку, діяльність, систему взаємин з людьми, що її оточують. Показникамизрілої форми моделі розвитку сюжетно-рольовоїдіяльності є: наявність у дитини потреби гратися з однолітками; здатність створювати ігрову ситуацію, обирати зручне для гри місце, організовувати ігрову обстановку; вміння формулювати мету та вербалізуватисвій задум, пропонувати елементарний сюжет, стежити за його розгортанням; готовність узяти на себе одну з двох – трьох ролей, дотримуватися рольової поведінки; керуватися в ігрових діях моральними правилами, узгоджувати свої дії з діями однолітків, поводитися культурно, брати до уваги пропозиції дорослого; називати для інших дітейвиконувану роль, добирати та називати предмети, іграшки та атрибути відповідно до виконуваної ролі. Діти стараються виконувати умовні ігрові дії, використовують предмети – замінники; стараються самостійно, без допомоги дорослого розвивати нескладні сюжети, спиратися на особистий досвіт, набутий від спілкування з природою, предметним світом, людьми, відчуття власного «Я»; драматизують знайомі казкові сюжети та реальні життєві ситуації; використовують вербальні та невербальні засоби спілкування з однолітками, елементи рухливих, дидактичних, музично –драматичних ігор та інших видів діяльності. Важливий показник повноцінного розвитку сюжетно-рольової гри як провідної в молодшому дошкільному віці – своєчасна трансформація притаманної попередньому віковому періоду предметно – маніпулятивноїдіяльності на суто ігрову, яку характеризують сюжетність, кілька ігрових ролей, правила гри, ігрове використання предметів, спілкування партнерів по грі, особистісний смисл дійства для самої дитини.

Основну увагу миприділяємо добору оптимальних для дітей молодшого віку форм організації життєдіяльності , створенню для нихрозвивального середовища, збереженню дитячої субкультури, забезпеченню своєївідкритості для особистихта ділових контактів з кожним вихованцем, розвитку специфічних видів діяльності (насамперед сюжетно-рольової гри, предметно-практичної та художньої). Протягом дня у дитини має бути особистий час, який вона може використати на власний розсуд в межах прийнятих для безпеки її життєдіяльності й благополуччя дорослих та однолітків умов. Дитині надається право на вибір змісту та форм реалізації своєїфізичної, соціально-моральної, емоційно-ціннісної, мовленнєвої, художньо-естетичної та креативної активності. Ми, дорослі, стараємось заохочувати, підтримуємо та позитивно оцінюємоконструктивні самостійні намагання дитини, висловлюємодовіру її можливостям, спонукаємо спостерігати, розмірковувати, досліджувати, діяти відповідально, вчиняти по совісті. Він усіляко сприяє формуванню у дітей елементарної дитячої картини світу, цілісного його образу, компетентної поведінки. Щодо дітей молодшого вікупри проведенні занять як форми організації обов’язкової , систематичної, унормованої в змісті та часі, продуктивної, контрольованої нами дорослими діяльності, передбачено право дитини на добровільне включення та вихід з них; заняття ґрунтуються на особистісно-орієнтованій моделі спілкування, реалізують особистісну тематику. Наша педагогічна діяльність буде ефективною за умови, що дорослий допоможе молодшому дошкільниковізбалансувати дві важливі для його особистісного становлення ролі – партнера по спілкуванню з дорослим та повноцінногочлена дитячого співтовариства. Взаєморозуміння у спілкуванні дитини з авторитетними для неї дорослими, відчуття захищеності ними – неодмінна передумова становлення її особистісного, психологічного здоров,я. Визначеннядитиноюсвого місця у групі однолітків, його високийстатусу товаристві значущих дітей, усвідомлення свого авторитету для них – неодмінна складова його гарного самопочуття, зародження самоповаги, впевненості в своїх можливостях.

Сформовуємо базові якості особистості такі як:

САМОСТІЙНІСТЬ: дитина характеризується зрослою, самостійною: вміє їсти, вмиватися, причісуватися, вдягатися, роздягатися, складати одяг, придавати йому лад, прибирати за собою іграшки, виконувати елементарні завдання дорослого, клеїти книжки,витирати пил, прибирати сміття, мити іграшки та посуд, брати посильну участь у роботі на городі, в квітнику, розставляти тарілки, доглядати за рослинами, займатися самостійною художньою діяльністю, на власний розсуд планувати особистий час. Стійкість, результативність різноманітних самостійних дій сприяє виробленню відповідної звички – що є запорукою самостійності як базової особистості.

ЛЮДЯНІСТЬ: розширюємо коло людей, з якими спілкується малюк, починають утворюватися дитячі угруповання. Дитина виявляє бажання довшеперебуватипоруч з однолітками, які їй симпатичні, разом гратися, сидіти за столом, триматися за руки, ділитися іграшками та солодощами, поводитися привітно, вітатися, дякувати, дбати про іншого. Вона поки що значноприхильніша до дорослого, ніж до однолітка, спілкування з іншими дітьми вельми ситуативне, короткотривале, проте саме в серединінього зароджуються такі моральні почуття, як здатність побачити труднощі іншого, адекватно відгукнутися на його успіх – неуспіх, виявити спів радість та співчуття, відмовитись від чогось на користь товариша, віддати йому краще та інше. Ці прояви засвідчують зародження людяності як однієї з базових якостей особистості, є показником уміння брати іншого до уваги, рахуватися з ним, визначати чесноти інших людей.

РОЗСУДЛИВІСТЬ: дитина здатна до елементарних розмірковувань щодо різних життєвих ситуацій, подій вчинків, результатів діяльності, якостей людей. Вона аналізує побачене, намагається встановити елементарні причинно-наслідкові залежності між життєвими явищами та їхніми наслідками для людей, орієнтується на сенсорні еталони, помічає навіть незначні відмінності, класифікує явища за певною якісною ознакою, орієнтується в часі та просторі, оперує різними частинами мови та інше. Все це сприяє становленню розсудливості як базової характеристики особистості.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ: з допомогою дорослого дитинанавчається зіставляти, аналізувати та оцінюватисвої вчинки й досягненняз вчинкамита досягненнями однолітків, брати до уваги не лише власні інтереси, а й інтереси інших учасників групи, визнавати свої помилки, не перекладати на інших свої обов’язки, говорити правду, надавати пріоритет істині порівняно з особистою вигодою. Завдяки цьому починає формуватися справедливість як базова якість особистості.

САМОЛЮБНІСТЬ: діти чутливі до схвальних та негативних оцінок з боку авторитетних людей, насамперед рідних та близьких дорослих. Він прагне«бути хорошим», робити, «як слід», як сказала мама (вихователька), пильнує за тим, щоб дорослий не пройшов повз будь-яке її досягнення, намагається домогтися уваги, схвалення, оприлюднення успіхів, вдається до всіляких хитрощів, щоб приховати свої недоліки, применшити значущість неуспіху, уникнути ймовірної невдачі. У такий спосіб дитина відстоює своє право на самоповагу, намагається зберегти такий важливий для неї позитивний «Я»- образ. Оптимістичний погляд на себе як носія тілесної , духовно-душевної та соціальної сутності – важлива запорука становлення в молодшому дошкільному віці доступної форми життєвої самолюбності як однієї з базових якостей.

СПОСТЕРЕЖЛИВІСТЬ: зросла довільність психічних процесів уможливлює здатність дитини концентрувати увагу на комусь/чомусь протягомнетривалого часу : вона відкриває для себе багато цікавого в природі, предметах, людях, у самій собі; вдивляється та вслухається в те, що бачить і чує, порівнює з побаченимі почутим раніше, виробляє з приводу цьогонайпростіші судження, емоційно реагує на нього, відображає в ігрових, предметно-практичних, художньо-естетичних діях. Запам’ятовуючи побачене, помічаючи неяскраве, приховане, дрібне, відокремлюючи істотне від неістотного, нове від знайомого, дитина вправляється в умінні спостерігати, вдосконалюється у спостережливості як базовій якості особистості.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ: діти молодшого дошкільного віку мають колоелементарнихобов’язківпокладених на нього дорослим. Залучена до виконання постійних та ситуативних завдань різної складності та змісту, дитина починає усвідомлюватиїхню значущість для інших, свою причетністьдо дорослого життя, власні зрослі можливості. Діти за допомогою дорослого відкривають для себезалежність між старанністю людини та якістю виконаного нею доручення, починає орієнтуватися у поняттях «права» та «обов’язки»,дістає уявлення про те, що кожний виконавець має відповідати перед іншими та власною совістю за якість зробленого, за прийняті рішення, за свої помилки. Це свідчить про появу елементарної відповідальності як базової якості особистості, прозародження спроможностідитини елементарно відповідати за свої дії.

КРЕАТИВНІСТЬ: це зросла самостійність, підвищення створювальної активності, інтерес до нового, поява елементарного вміння бачити проблему , намагання її розв’язати, прагнення висунутинайпростіші гіпотези, дослідитиневідоме – характерні ознаки дитини 3 – 5 років. Природу, предметне довкілля, спілкування з дорослими та іншими дітьмидитина молодшого віку використовує як арену для випробування своїх сил, у тому числі й творчих. Він обстежує довкілля, варіює способи й прийоми входження з ниму контакт, з допомогою нами, дорослими та власної активності здобуває доступнуінформаціюпро нього, радіє їй, почувається відкривачем нового. Завдякицьому в дітей молодшого дошкільного віку на основі попереднього досвіду самодіяльності поведінки формуються зачатки креативності як однієї з провідних характеристик особистості. Порівняно з дитиною раннього віку істотно зростаютьфізичні можливості, змінюються антропометричні показники. Маса тіла дитини протягом цього періоду збільшується, довжина тіла, окружність грудної клітки. Збільшується життєвий простір, цілеспрямованішими стають дії, урізноманітнюються і стають більш координованими рухи. Дії дитини стають дедалі цілеспрямованішими. У різноманітних видах діяльності вона починає діяти відповідно до заздалегідь поставленої мети, намагається дотримуватися її. Проте через нестійкість психічних процесів малюк може «загубити» мету, легко переключитися на іншу діяльність, відволіктися, кинути одну справу заради іншої, не помітити підміни вихідної мети, радіти досягненню нової. У цьому періодіінтенсивно розвивається сюжетно-рольова гра: дитина урізноманітнює та ускладнює сюжети ігор, бере на себе нові й нові ролі, вчиться підпорядковувати власну поведінку ігровим правилам. В образотворчій діяльності та конструюванні дитина дедалі частіше вдається до обдуманого зображення предметів, хоча способи реалізації задумів ще недосконалі. Діти не лише знають властивості багатьох предметів, а й засвоює деякі загальноприйняті сенсорні еталони форми, величини, кольору. Зростає допитливість дитини, особливо це стосується з’ясуванняпричин різних явищ життя, значно активізується словник. Дитина має певні уявлення про взаємини різних людей, людських відносин, адекватно реагує на події, вчинки, результати діяльності. Вона орієнтується в природному, предметному та людському довкіллі, певним чином до нього ставиться, знає, чого від нього можна чекати. Участь помічникавихователя у навчально-виховному процесімає велике значення як для дітей так і для вихователя. Так як наша молодша група є різновіковою заняття у повсякденному життіпроводяться по підгрупах з допомогою помічника вихователя. Проводячи заняття з першою підгрупою, помічник вихователя займається з другою підгрупою, потім відпочивши проводяться заняття з другою підгрупою, а перша знаходиться з помічником вихователя. Під час дня помічник вихователя бере участь у всіх режимних моментах групи.

ПРОФІЛАКТИКА ТРАВМУВАННЯ

Робота закладу щодо попередження та профілактики убезпечення дітей від травмування та загибелі

/Files/images/maljuvannja_2.jpg /Files/images/maljuvannja_2_001.jpg /Files/images/maljuvannja_2_002.jpg

Інклюзивна освіта

У центрі розвитку дитини "Калинка" функціонують дві групи компенсуючого типу: для дітей з мовленнєвими вадами (логопедична) і для дітей з вадами опорно-рухового апарату (ортопедична).

Комплектація груп компенсуючого типу здійснюється за рекомендаціями міської психолого-медико-педагогічної комісії (далі - ПМПК), на підставі заяв батьків або осіб, що їх замінюють, а також має бути такий пакет документів: витяг з протоколу ПМПК, медична довідка про стан здоров'я дитини з висновком лікаря, довідки дільничного лікаря про епідеміологічне оточення, копія свідоцтва про народження дитини.

Заняття з дітьми групи компенсуючого типу з вадами мовленнєвого розвитку проводить вчитель-логопед Катречко Ірина Миколаївна. Результативність роботи групи - виправленість звуковимови на 90-100%.

Кожного четверга з 13-00 до 17-00 проводяться індивідуальні консультації для батьків вихованців центру розвитку дитини з питань проблем мовленнєвого розвитку.

У групі компенсуючого типу з вадами опорно-рухового апарату працює реабілітолог Дяченко Олена Вікторівна, яка проводить комплекс профілактичного масажу (3 рази на рік), лікувальну фізкультуру - щоденно. Результативність роботи з вихованцями цієї групи полягає в тому, що діти не отримують ускладнень в набутому діагнозі.

Група з короткотривалим

режимом перебування

У центрі розвитку дитини "Калинка" функціонує група з короткотривалим режимом перебування, яку відвідують діти віком 5-6 років.

Метою відкриття даної групи є забезпечення кожної дитини, яка раніше не відвідувала заклад дошкільної освіти, правом на доступність і безоплатність дошкільної освіти та залучення до неї більшої кількості дітей.

Соціально-педагогічний патронат

Відповідно до Закону України "Про дошкільну освіту", Інструктивно- методичного листа МОН України від 07.05.07 р. № 1/9-263 "Про організацію обліку дітей дошкільного віку", Листа МОН України від 04.10.07 р. № 1/9-583 "Про систему роботи з дітьми, які не відвідують дошкільні заклади", Листа Міністерства освіти і науки України від 17.12.2008 р. № 1/9-811 "Про здійснення соціально-педагогічного патронату", відповідно до Програми розвитку дітей старшого дошкільного віку "Впевнений старт", з метою охоплення дітей дошкільного віку дошкільною освітою та підготовкою до шкільного навчання центр розвитку дитини "Калинка" охоплює дітей старшого дошкільного віку соціально-педагогічним патронатом.

Соціальний педагог Нечасікова Я.О. інформує батьків, діти яких не відвідують заклади дошкільної освіти, про навчально-виховні заходи, що проводяться у центрі розвитку дитини; запрошує дітей разом з батьками на прогулянки, свята, розваги, заняття; пропонує зустрічі з фахівцями закладу та забезпечує організацію життєдіяльності дітей за оновленою програмою "Впевнений старт".

/Files/images/гуртки.jpg

/Files/images/с1.jpg

/Files/images/С2.jpg

/Files/images/с3.jpg

/Files/images/с4.jpg

/Files/images/Ін1.jpg

/Files/images/Ін2.jpg

Заняття доброти "Гуманне та відповідальне ставлення до тварин"

Тема: «Всі тварини полюбляють як за ними доглядають»

Мета: розширити знання дітей про домашніх улюбленців – котів та собак, їх значення в житті людей. Збагатити уявлення про необхідність правильного догляду за пухнастиками. Виховувати любов до тварин та відповідальність за них, дбайливе6 ставлення до них.

Сюрпризний момент.

- Діти, у нас сьогодні незвичайне заняття. Ми з вами поговоримо про тих, кого ви добре знаєте. Але тільки тоді, коли відгадаєте загадки.

1) У дворі не ловить гав,

каже різко: «Гав-гав-гав».

Пильно дім охороняє,

кицю Мурку захищає,

бачить з будки двір увесь.

Хто це, діти? Звісно…. (пес)

2) Ніжно лащиться до ніг,

носить повідок від бліх.

Має вушка, хитрий хвіст,

муркотіння має хист. (кіт)

- Молодці, діти, ви відгадали загадки. Тож про кого ми будемо говорити?

- Так, це котик та собачка.

- Діти, а в кого вдома є домашні улюбленці? (відповіді дітей).

- А як ви розумієте вислів «Собака та кіт – вірні друзі людини?» (відповіді)

- Діти, а чи знаєте ви як потрібно правильно доглядати за домашніми улюбленцями.

- Як ви гадаєте, де ми зможемо більше дізнатися про правильний догляд за тваринками? (відповіді).

- Так, я сьогодні запрошую вас до ветеринарної аптеки, де ми про все і дізнаємось.

Бесіда-розповідь аптекаря.

- Діти, я бачу, що багато хто з вас хотів би мати вдома песика чи котика. Вірно?

- Так от, перш за все, коли ви просите батьків завести маленького друга, треба добре подумати, чи зможете ви забезпечити правильний догляд за ним, де житиме тваринка, чим ви будете її годувати та чи зможете вчасно вивести її на прогулянку. Це дуже важливо!

- Ну що, готові послухати як правильно доглядати?

- Перш за все, коли у вас з’явився «маленький друг», треба відвести його до ветеринарної клініки на огляд і щеплення, щоб захистити від небезпечної хвороби – «сказ» та від шкідників – бліх і кліщів.

Фото (діти слухають розповідь)

- Діти, а як ви гадаєте, якщо у вас уже з’явився улюбленець, де він має жити? (відповіді)

- Вірно, для них можно власноруч облаштувати місце, або придбати в спеціалізованих магазинах гарненькі будиночки (фото).

- На вашу думку, чи можуть домашні улюбленці вживати будь-яку їжу? (відповіді).

- Так, діти, котики та песики можуть їсти кашу (з м’ясом, звичайно), але їх краще і необхідно годувати спеціальним кормом, в якому є всі необхідні вітаміни (фото).

І пам'ятайте одне правило – ніколи не можна давати солодощі, бо це зашкодить здоров'ю маленького пухнастика.

- Як ви вважаєте, чи потрібні для котиків та песиків гігієнічні процедури – купання, розчісування і т. д.?

- Для тваринок є спеціальні шампуні, гребінці для шерсті, які слід підбирати, враховуючи особливості вашої тваринки (фото).

- Але треба пам'ятати, що котиків купають дуже рідко (і разом з дорослими!), адже по своїй природі вони «чепуруни», постійно вилизують свою шерсть.

- Необхідною умовою правильного догляду за тваринками є також щоденне вигулювання, особливо для песиків. Для цього існує безліч різноманітних повідків, нашийників, які слід підбирати відповідно до зросту тваринки (фото).

- Якщо ви вигулюєте песика в холодну пору року, для них є спеціальний одяг, бо хоча шерсть і захищає їх від холоду, тваринки, як і люди, можуть застудитися. (фото).

- Коли вигулюєте вашого песика на вулиці, то слід обов'язково мати гігієнічний пакет і прибирати за тваринкою.

- Так уже склалося, що люди часто виявляються невдячними і викидають своїх вихованців на вулицю як непотрібну річ і тоді тваринки стають безпритульними, збиваються у великі зграї, стають агресивними, переносять небезпечні захворювання.

Тому необхідно бути обачними і не чіпати таких песиків.

А бувають випадки, коли тваринка просто загубилася (фото). Ось цьому песику ми наддали необхідну допомогу (у нього була зламана передня лапка), зробили необхідну операцію, забинтували. І тепер песик чекає на свого господаря, бо ми дали оголошення (фото).

- Діти, а чи змогли б надати необхідну медичну допомогу песику в звичайній лікарні? (відповіді)

- Звичайно, ні. Бо для лікування тварин є спеціальні ветеринарні аптеки та клініки (як наша) і лікар, який надає допомогу тваринам. Називається він – ветеринар.

Підсумок: Сьогодні ми з вами побачили та дізнались багато цікавого про правильний догляд за домашніми улюбленцями. Тепе рви знаєте як про них піклуватися.

Проте ніколи не кидайте своїх улюбленців і пам'ятайте, ми завжди відповідаємо за тих, кого приручили.

Майте добре, чуйне серце, щоб у ньому знайшлося місце будь-якій тваринці.

Діти, коли повернемося до садочка, то обов'язково зробимо приємний сюрприз для котиків і песиків, які живуть поряд з вами (виготовлення нашийників) (фото).

По закінченню заняття проводиться міні-вікторина «Де в казках та мультиках живуть кіт чи собачка?» (відповіді дітей)

Кiлькiсть переглядiв: 228

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.