Консультація “Виховне значення казок”

Виховна сила казоквідома людям з давніх часів, багато казок передавалися з вуст у вуста і давно отримали статус народних. Казки про правду і кривду, Івана-дурника, що перемагає ворогів кмітливістю, прекрасних і премудрих дівчат виступають свого роду чарівним дзеркалом реального світу. І власного, покище не відкритого внутрішнього світу дитини.

Слухаючи казку, малюк вчиться відрізняти правильні вчинки від неправильних, добрих персонажів від злих, бачить негативні наслідки поганої поведінки. Виховний ефект досягається без нотацій і моралей, дитина отримує новізнання про світ і про саму себе природно. Переконаність, що добро обов’язково перемагає, що можна завжди вирішити будь-яке завдання, залишаючисьчесною і доброю людиною, позначається на характер і дитини найпозитивнішим чином. Вона стає більш впевненою в собі, сміливішою і рішучішою, цінує друзів і допомагає оточуючим.

Як правильно читати казку

Дуже часто дорослі не замислюються над тим, чи правильно вони читають дітям казки, чи приносять вони їм користь.

Правила читання казок дітям:

§ Усі казки батьки повинні читати в спокійних умовах. Дитина має зручно розташуватися поряд у комфортній атмосфері.

§ Читати казку необхідно вдумливо, пояснюючи дитині незнайомі слова, обговорюючи основні моменти.

§ Важливо вислуховувати думки самої дитини про почуті події з казковими героями.

§ Не можна говорити дитині, що її судження неправильне, або засуджувати її позицію.

§ Не бажаночитати декілька казок відразу, тому що мораль кожної казки повина бути осмислена дитиною.

Казкова безпека

Як навчити дитину правил безпеки за допомогою казок?

Перші казки, які слухають малята, чомусь дуже схожі зі страшилками. Але це страшилки не для дітей, а для їх батьків. Саме батьки повинні стежити за дітьми, адже саме вони повністю відповідають за їхнє благополуччя, доки діти безпорадні. Отже, батькам необхідн опояснювати, що буде, якщо:

§ дитину покласти на край ліжка;

§ залишити без догляду;

§ дитина візьме заборонений предмет;

§ дитину залишити на вікні без догляду.

Казки застерігають батьків і попереджають про їхні наслідки. Якщо розглянути будь-яку казку, то можна знайти в ній багато корисних рекомендацій-нагадувань про техніку безпеки. Це нагадування більше стосуються дорослих.

Рекомендації для батьків

1. У казках про великодушних, сильних і благородних персонажів головним героєм краще зробити вашу дитину. Називайте героя ім’ям малюка, щоб ваш син чи донька уявляли, що саме вони здійснюють ці хороші й добрі справи. Так ви закладете в дитині правильні думки про те, яким героєм вона може бути в житті.

2. Казки, в яких герой спочатку постає перед нами “поганим” (жадібним, примхливим, егоїстичним), навпаки, не варто прив’язувати до вашоїд итини. Нехай у казціцього персонажа називають просто “схожим на тебе”, а його негативною якістю буде те, що вам дійсно не подобається в характері дитини. Це допоможе скорегувати дитячу поведінку, не осуджуючи і не соромлячи, адже в кінці історії персонаж обов’язково засвоїть урок і зміниться в кращу сторону.

3. Те, як ви будете читати казку, має важливе значення для відносинмами і малюка. Ви сидите поряд, дитина чує ваш голос, притискається до вас, разом у вас одні і ті ж емоції – в такий момент встановлюються теплі, довірчі відносини. Жоден професійний оповідач чи актор не зможе замінити дитині близькості і уваги мами.

4. В одній казці може розглядатися тільки один каприз або позитивна властивість характеру. Не можна перемогти всі недоліки одним махом – занадто складний сюжет не забезпечить корисного ефекту від казки.

5. Сама по собі книжка з казками не повинна привертати зайвої уваги малюка. Ілюстрації професійних художників не дають можливості придумати свої образи, тому краще самостійно обговорити з дитиною зовнішність героїв або прстрій чарівного міста. Нехай малюк сам подумає який капелюх може бути у доброго чарівника або на чому пересувається хоробрий персонаж. Такі маленькі вправи чудово розвивають фантазію і любов до творчості.

Консультація “В що пограти дітям взимку”

Гра-важливий засіб виховання дітей дошкільного віку. Ігри задовольняють потребу організму дитини в русі, сприяють збагаченню її рухового досвіду.

Також цінність гри полягає у тому, що вона викликає позитивні емоції, почуття задоволення, життєрадісність, активність, позитивно впливає на психічний та фізичний розвиток дошкільника.

Сніжки

Всі ми знаємо славнозвісні ігри сніжки. Звичайно не варто вчити дітей метати сніжки один в одного, адже можливий дитячий травматизм. Але можна ігри в сніжки урізноманітнити. Ось варіанти гри:

«Влуч сніжкою у ціль». Намалюйте на снігумішеньі запропонуйте дітям метати сніжки в центр мішені. «Хто вище/ дальше кине сніжку?»

Ігри на снігу

Коли на майданчику є велика площа з недоторканним снігом, тоді є чудова можливість малювати паличками. Тут головне творчість, фантазія.

Фотополювання на замаскованих снігових мешканців

Гуляючи з дітьми в парку, саду чи лісі, особливо коли на гілках багато снігу, обов’язково можна вгледіти снігових жителів, які замаскувалися під непримітні намети на гілках дерев та кущів. Спробуйте їх відшукати.Ви побачите, що дитячій фантазії немає меж.

Граємо із формами для піску

За допомогою формочок для пісочниці можна побудувати красивий замок зі снігу чи башту, або якусь свою цікаву будівлю.

Ліплення сніговика

Можна зліпити мініатюрних сніговиків та прикрасити їх шарфом з невеликих кусочків тканини, гудзиками, шишками або жолудями, які ви заздалегідь підготували гуляючи восени в парку чи в лісі.

Снігові лабіринти

Снігові лабіринти можна знайти випадково або зробити їх разом з дітьми.

Слідопити

Це варіант чудової гри «Вгадай чиї сліди?» Діти можуть уявити себе слідопитами і дослідити хто ж це ходив та залишив свої відбитки. Залежить від того, які форми є в наявності.

Катання на санчатах

Цю гру знають всі, і дорослі, і малі.

Консультація “Фізичне виховання дітей раннього віку”

Фізичне виховання є основою всебічного розвитку дитини в перші роки життя, тому що організовані фізкультурні заняття в яслах, дитячих садках та сім’ях покращують діяльність всіх фізіологічних функцій організму дитини, тим самим, підвищуючи стійкість дитини до захворювань. У зв’язку з цим у системі фізичного виховання дітей раннього віку здійснюється єдина мета – підготовка до життя, праці, оволодіння певним запасом рухових навичок та вмінь.

Формування у дітей раннього віку фізичних якостей, рухових навичок і вмінь тісно пов’язано з інтелектуальним і психічним розвитком дитини, з вихованням морально–вольових рис особистості, що також характерно основі всебічного фізичного виховання дітей

.• ранкова гімнастика;

§ фізкультхвилинки ;

§ заняття із загальної фізичної підготовки;

§ самостійні тренувальні заняття;

§ прогулянки;

§ процедури для загартування;

Основні завдання фізичного виховання, повинні здійснюватися в комплексі та взаємозв’язку з завданнями розумового, морального, трудового і етичного виховання.

Основними завданнями є:

§ Зміцнення і охорона здоров’я дитини, загартовування організму;

§ Досягнення повноцінного фізичного розвитку (статури, фізичної та розумової працездатності дитини);

§ Створення умов для рухової активності дітей.

Рухові навички полегшують зв’язок з навколишнім середовищем і сприймають її пізнання: дитина навчившись повзати, сама наближається до тих предметів, які її цікавлять, і знайомиться з ними. Правильне виконання фізичних вправ ефективно впливає на розвиток м’язів, зв’язок, суглобів кісткової системи.

У процесі фізичного виховання не менш важливо вирішувати широкі виховні завдання. Необхідно виробляти у дітей звичку до щоденних занять фізичними вправами, розвивати вміння самостійно займатися цими вправами в дитячому закладі і вдома, необхідно виховувати любов до занять спортом, інтерес до спорту.Оздоровчі, освітні та виховні завдання дуже тісно пов’язані між собою. Процес фізичного виховання дітей повинен будуватися, так щоб одночасно вирішувалися всі вище перераховані завдання.

Консультація “Ранкова гімнастикадля дітей раннього віку”

Щоденне виконання ранкової гімнастики має велике значення з погляду оздоровлення. Більшість із Вас знають, як корисно впливає гімнастика на здоров’я дітей. Виконуючи вранці деякі легкі комплекси вправ дитина отримує заряд бадьорості на цілий день.

Ці вправи покращують всі дії органів та їх систем, сприяють розвитку необхідних рухових навиків, розвиває поглиблене дихання, посилює кровообіг,сприяє розвитку м’язів, розгальмуванню нервової системи після нічного сну та викликає позитивні емоції.

В холодну пору зарядку потрібно робити в приміщені, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щободяг не заважав рухові. Триматись прямо, плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

Використовуйте різні форми проведення ранкової гімнастики:

* традиційна форма з використанням загальнорозвиваючих вправ

*ігрового характеру (з 3-4 рухливі гри);

* з використанням елементів ритмічної гімнастики, танцювальних рухів.

Добираючи вправи для ранкової гімнастики, треба виходити з того, що вони повинні всебічно впливати на організм дитини. При цьому слід керуватися такими вимогами: вправи повинні бути простими й доступними для дітей, відповідати будові й функціям їхнього рухового апарата, не вимагати великої затрати нервової і м’язової енергії.

Вправимають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні групи великих м’язів: плечового пояса ,спини, живота, ніг;

Дітям раннього віку в основному пропонують вправи, в яких вони імітують рухи тварин, птахів, машин тощо. Для урізноманітнення ранкової гімнастики корисно впроваджувати, починаючи з молодших груп, вправи з предметами: брязкальцями, прапорцями, стрічками, кубиками тощо, які сприяють правильному й цілеспрямованому виконанню рухів, а також підвищують інтерес до вправ.

* щоденно разом іздіть мивиконуйте ранкову гімнастику

* здійснюйте загартовуючи процедури; виходьте на прогулянки;

* залучайте дітей до виконання основних рухів – вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, рівновазі, вправах із м’ячем;

Консультація “Колискова для маляти”

«Котику сіренький…» Скільки теплих і ласкавих слів знаходить матуся, заспокоюючи свою дитинку. Скільки любові і ніжності у колискових піснях!! Малюк, ще не вміючи розмовляти, не розуміючи жодного слова, почувши колискову одразу заспокоюється, затихає, засипає! Саме колискові пісні вважаються першими в житті вашого малюка, вони сприймаються з магічною силою, тому що співає їх найрідніша в світі людина – матуся!

Ритм колискових зазвичай відповідає серцебиттю, ритму дихання матері і малюка, відіграє важливу роль у духовному розвитку дитини. Саме завдяки колисковим, дитина отримує перші уявлення про навколишній світ: тварин, пташок, оточуючі предмети.

Котику сіренький, Котику біленький, Котку волохатий, Не ходи по хаті, Дитя буде спати, Котик воркотати, Ой на кота воркота, На дитину дрімота!

Коли дитина підростає, їй співають колискові казкового змісту, в текстах яких вирішуються психологічні питання. В багатьох колискових піснях перед дитиною розвертається перспектива про його майбутню самостійність. Таким чином, колискові дають дитині уявлення про навколишній світ, знайомить з головними принципами побудови світу.

Але найголовніше в колискових – це материнська ніжність, любов, що надає впевненості кожній дитині. Пісні показують, що життя прекрасне, але в теперішній нелегкий час, почуття захищеності для дитини дуже важливе, адже наш світ складний і непередбачуваний!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!

Дуже важливе і саме спілкування матері і дитини! Чудово, якщо у вашій сім’ї зберігаються традиції, як спів колискових, читання казок перед сном, задушевні розмови про головне! А сон, як відомо, дається людині не тільки для відпочинку, а й для глибинної обробки тої інформації, яку отримала ваша дитина на протязі дня. Довірливі відносини, які виникають в моменти такого спілкування, відіграють важливу роль для дитини не тільки ясельного віку, а й надалі, коли дитина дорослішає! І навіть тоді, коли ваша дитина подорослішає, вона буде знати, що у нього є та людина, яка його завжди вислухає, зрозуміє, підтримає, з якою так приємно спілкуватися просто покласти голівку на плече.Співайте діткам! Не соромтесь! Адже саме ви – найкращий співак і приклад для своєї дитини!

Консультація «Традиційні забавлянки для найменших»

Як відомо, ранній вік маляти – це період найпотужнішого розумового, психічного та фізичного розвитку. Задля того, щоб стимулювати цей розвиток, активізувати пізнавальні процеси, розвивати емоційність дитини, пробуджувати інтерес до творчості народна педагогіка виробила універсальний засіб: забавлянки для найменших.

Зазвичай діти дуже легко засвоюють забавлянки і невдовзі здатні відтворювати їх самотужки, адже їх форма та зміст є максимально простими для сприймання, а текст має віршовану форму, що дає змогу зацікавити дитину та сприяти розвитку її музичних здібностей: інтонаційного та тембрового слуху, відчуття ритму, музичної пам’яті.

Традиційні українські забавлянки можна згрупувати за віковою спрямованістю:
– Для немовлят
– Для дітей, які почали сидіти або ходити
– Для дітей 3 – 5 років

Отже, спочатку дорослі співають забавлянку дитині, вона запам’ятовує послідовність рухів, мелодію, слова, а потім самостійно виконує її.

У цілому дітям властиве активне, дійове мислення. Їм легше щось зробити, аніж розповісти про зроблене. Приміром, просто згинаючи і розгинаючи пальці, або крутячи ручкою («качечка»), дитина по-перше, засвоює мовні та музичні інтонації, по-друге – розвиває гнучкість та точність рухів, дрібну моторику, яка є необхідною для розвитку сприйняття, уваги, пам’яті, мислення, мовлення та музичних здібностей.

Граючись наприклад у «Сороку-ворону», дорослий масажує дитині кінчики пальців руки, збуджуючи нервові закінчення, пов’язані з корою головного мозку, вдосконалюючи сенсорні можливості дитини. У зв’язку з цим інтенсивно розвивається зорова, тактильна і кінестетична чутливість, фонематичний і музичний слух, здатність розрізняти різні шуми, голоси людей, звуки і тони музики. Дитина навчається сприймати ритмічний малюнок і супроводжувати його рухами, оволодіває майстерністю різноманітного музичного руху. Анологічними є і всім відомі забавлянки «Кую, кую ніжку», «Куй, куй, чобіток». Тут вже дорослий масажує дитині нервові закінчення стопи, водночас здійснюючи профілактику плоскостопості.

Особливо подобаються дітям забавлянки, які виконує дорослий одночасно з підкиданням дитини на нозі, ніби імітуючи їзду на конику, так звані чукикалки – забавлянки, початковими словами яких є «чук-чук», «чуки» тощо.

Забавлянки надзвичайно важливі не тільки для малюків, а і для дітей старшого віку. Якщо спонукати старшу дитину співати забавлянки малюку, то вона вчитиметься зацікавлювати свого маленького глядача і утримувати його увагу, вправлятиметься подавати інформацію інтерактивно. Відтак творчо розвиватимуться і слухач-глядач, і виконавець.

Діти, яких змалечку забавляють отримують надзвичайно потужний поштовх для розвитку. Окрім цього – це таке приємне, емоційне і психологічно необхідне спілкування дитини з дорослим, основане на тактильних відчуттях, яке викликає почуття любові, фізичного та душевного комфорту. Отже, пропонуємо вашій увазі тексти забалянок, як українські народні, так і сучасні авторські, які ви можете виконати та промузикувати разом з дітьми. Їх можна ритмічно промовляти, не використовуючи сталої мелодичної структури, а можна виконувати на прості мелодії як пісеньки, поєднуючи з мімікою, жестами та елементами гри. Це сприяє імпровізації та створенню різних мелодичних варіантів до одного музичного тексту.

«Ладусі»

Дорослий садить дитину на коліна, бере її ручки у свої і злегка сплескує долоньку об долоньку (старші дітки можуть виконувати самостійно за показом дорослого):
Ладусі, ладусі, лагідненьки ладусі,
Ручки маленьки плещуть потихеньку.
Дорослий тріпоче долоньками дитини, імітуючи крильця. Пальці рук дитини розслаблені:
Гулечки полетіли-полетіли-полетіли, на голівку сіли.

«Качечка»

На слова забавлянки дитина крутить ручкою, широко розчепирівши пальці:
Качечка летіла, хвостиком вертіла, хвостиком вертіла.

«Печу хлібчик»

Дитину садовлять на коліна, беруть за щічки і хитають:
Печу-печу хлібчик, діткам на обідчик,
Меншенькому менший, більшенькому більший.
Чукикають на колінах:
А паничам калачі, щоб сиділи на печі.
Високо підкидають: Шусть у піч! Шусть у піч!

«Наловив дід щук»

Дитину злегка підкидають на колінах та ритмічно примовляють:
Ой чук-чук-чук, наловив дід щук,
Баба рибку пече, сковорідка тече,
Баба діда за бороду:
Злегка трусять за плечі: « Купи, діду, сковороду!»

«Зайчик»

Дитину садять на коліна, легенько смикають за вушко в ритмі забавлянки, та приказують:
– Зайчику, зайчику, де ти бував?
– У млині, у млині (похлопують по колінцям)
– Що ти видав? (смикають за вушко)
– Міх муки, міх муки (похлопують по колінцям)
– Чом ти не брав? (смикають за вушко)
– Там були кравчики з золотими паличками (похлопують по колінцям)
Далі підкидають на колінах:
– Ледве я втік, через бабин тік, тай через колоду:
На кінець розставляють коліна і дитина ніби провалюється між них:
– Шубовсть у воду!

«Кую ножку»

Постукують дитині кулачком по стопі і приказують:
Кую, кую ножку, поїду в дорожку.
Там ніжкам ночувать, треба коника кувать.
Дай, бабусю, молотка, підкуємо чобітка,
Не подаси молотка, не підкую чобітка.

«Сонечко і хмарки»

Дитина стискає пальчики у кулачки – це хмарки,і ритмічно ударяє кулачками:
Хмарки налетіли, сонечко закрили,грім і блискавиця, страшно подивитись (ховає обличчя за долоньками)
Вітерець повіяв (дує на пальчики),
Хмароньки розсіяв (розводить ручки, відкриваючи обличчя)
Сонечко проснулось (з’єднує долоні, а пальчики випростовує, як промінчики у сонця),
Діткам усміхнулось (тримаючись за щічки хитає голівкою і усміхається)

«Ліхтарі»

Дитина стискає пальці в кулачки, а потім різко випростовує: так мерехтять ліхтарики.
Вже стемніло на дворі, засвітились ліхтарі,
Хай ліхтарики горять, будуть діточки гулять.

Консультація “Художньо-естетичний розвиток дітей раннього віку”

Ранній вік – це особливий, не схожий на жодний інший етап розвитку людини, що характеризується великими потенційними психофізичними можливостями. Розвиток психіки дитини, формування її особистості можливе лише в процесі активної діяльності, через яку відбувається пізнання навколишнього світу, набуття власного практичного досвіду. Практична діяльність дитини має особливе значення для її естетичного розвитку. Особливо значущим видом естетичної діяльності є художня.

Діти з раннього віку тягнуться до малюнка, співу, віршів, залюбки включаючись у ці заняття.

Художній діяльності притаманний як практичний, так і продуктивний характер. Через неї на емоційно-чуттєвій основі дитина раннього віку пізнає навколишній світ. Вона ставить дитину в ситуацію активних дій, посильної самостійності, спонукає до цілеспрямованості, позитивної емоції, сприяє формуванню мотивів і потреби пізнання.

Образотворча діяльність стимулює розвиток зору, тактильного сприймання, слуху, дрібної моторики руки, виробляє точність та узгодженість рухів. Для трирічних дітей образотворча діяльність – джерело духовного розвитку, естетичних емоцій та пізнання світу. Максимальне використання її ресурсів допоможе забезпечити своєчасний, повноцінний та гармонійний розвиток малюка.

Особливо цінними для естетичного розвитку дітей є заняття, присвячені співам, малюванню, ліпленню. У процесі цих занять найбільш повно, цілеспрямовано та систематично вирішуються завдання естетичного розвитку дитини, формується сприйнятливість до прекрасного. Співаючи, малюючи, ліплячи, дитина не тільки розучує твори, засвоює техніку виконання, набуває знань і практичних умінь – у неї розвиваються художні здібності.

Характерною особливістю найпростіших форм художньої діяльності у цьому віковому періоді є прагнення дитини до об’єднання різних видів мистецтва: малювання, імпровізації на дитячих музичних інструментах, наспівування, ліплення, викладання.

Методика проведення інтегрованих занять із художньо-естетичного розвитку має свої особливості, цікава за змістом і активно використовується для реалізації особистісно орієнтованої моделі дошкільної освіти.

Малюки дуже полюбляють експериментувати із зображувальними матеріалами, вмочувати у фарбу пальчик, долоньку, листочок та залишати ними слід на папері, ліпити не лише з глини чи пластиліну, а й з тіста. Заняття з цими матеріалами надзвичайно цікавлять дітей, бо дають можливість фантазувати та творити.

Вихователь групи дітей раннього віку Грабко В.А. консультує:

«Використання казок у формуванні емоційного інтелекту у дітей»

Казка є невід’ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить малят життю розповідає про добро і зло. Діти доступніше розуміють мову казку ніж повчальну мову дорослого. Щоб пояснити щось дитині та підтримати її доведеться згадати мову дитинства – казку. Діти, яким з раннього дитинства читали казки, швидше починають говорити правильно висловлюючись.

Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Роль дитячих казок допомагає розвивати фантазію і уяву дитини. Для читання казок важливо вибирати правильний час, це коли дитина буде спокійна і в гарному настрої. Рекомендовано робити це перед сном, враховуючи час для обговорення казки. Дитина, уявляючи образи вчиться розуміти внутрішній світ героїв, співпереживати їм і вірити в сили добра. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу.

Казки можна розглядати як спосіб зняття тривоги у дитини. За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони особистості, що формуються . Вибираючи казку для дитини обов’язково треба враховувати особливості емоційного розвитку вашого малюка.

Через казку дитині легше зрозуміти що таке добре а що таке погано. Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм. Казка є одним з найдоступніших засобів для повноцінного розвитку дитини. Якщо правильно підбирати казки відповідно до вікових особливостей дітей - можна позитивно впливати на емоційний стан дитини, коригувати і покращувати її поведінку. Виховання казкою має сприяти вихованню впевненості в собі і в своїх силах.

Рекомендований перелік казок , який потрібно читати дітям від одного до трьох років: «Ріпка»; «Курочка ряба»; «Колобок»; «Котик і Півник»; «Цап та Баран»; «Півник і двоє мишенят».

Хорошун А.А. – музичний керівник повідомляє про театр, як засіб розвитку і виховання дітей дошкільного віку.

Театр – це чарівний край, в якому дитина радіє, граючи, а в грі вона пізнає світ!

Театр - один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва, який дозволяє вирішувати багато актуальних проблем педагогіки і психології, пов'язані з художнім і моральним вихованням, розвитком комунікативних якостей особистості, розвитком уяви, фантазії, ініціативності і т. ін..

Ляльковий театр - одне з найулюбленіших видовищ дітей дошкільного віку. Він приваблює дітей своєю яскравістю, барвистістю, динамікою. У ляльковому театрі діти бачать знайомі і близькі іграшки ведмедика, зайчика, собачку, ляльок та ін. Незвичайні видовища захоплюють дітей, переносить їх на абсолютно особливий, захоплюючий світ, де все надзвичайно, все можливо. Ляльковий театр доставляє дітям велике задоволення і приносить багато радості.

Однак не можна розглядати спектакль ляльок тільки як розвагу, його виховне значення набагато ширше. Дошкільний вік – це період, коли у дитини починають формуватися смаки, інтереси, певне ставлення до навколишнього, тому дуже важливо вже дітям цього віку показувати приклади дружби, правдивості, чуйності, винахідливості, хоробрості і т. ін. Для здійснення цих цілей ляльковий театр має великі можливості.

Дошкільнята дуже вразливі і швидко піддаються емоційному впливу. Вони активно включаються в дію, відповідають на питання, що задаються ляльками, охоче виконують їх доручення, дають їм поради, попереджають про небезпеку. Емоційно пережитий спектакль допомагає визначити ставлення дітей до дійових осіб і їх вчинків, викликає бажання наслідувати позитивних героїв і бути несхожими на негативних. Побачене в театрі розширює кругозір дітей і надовго залишається у них в пам'яті: вони діляться враженнями з товаришами, розповідають про виставу батькам. Такі розмови і розповіді сприяють розвитку мовлення та вмінню висловлювати свої почуття. Діти передають в малюнках різні епізоди вистави, ліплять з пластиліну фігури окремих персонажів і цілі сцени. Але найяскравіше відображення ляльковий спектакль знаходить в творчих іграх: діти влаштовують театр і самі або за допомогою іграшок розігрують бачене. Ці ігри розвивають творчі сили і здібності дітей.

Купченко О.М. – музичний керівник ЗДО "Калинка" повідомляє:

«Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом..»

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

Кожному дорослому нелегко придумати чи створити музичну гру самостійно, тому пропонуємо вам пограти в музичні ігри з вашими дітками за посиланням. Гарного вам емоційного настрою

Музичні забавлянки

Музична гра

Музика для малюків

Доброго дня, шановні батьки, сьогодні пропонуємо вам отримати інформацію від практичного психолога на тему:

«Як перейти від підгузків до горщиків»

Відношення до памперсів у нас не однозначне, хтось з лікарів проти їх використання, а хтось, навпаки, за.Зпоявою памперсів стало набагато легше, можна гуляти на вулиці стільки, скільки ви хочете,їх можна надягати для нічного сну, відвідування поліклініки або тривалої поїздки. Деякіжлікарі вважають, що діти, у догляді за якими постійно застосовувалисяпідгузки, насилу вчаться фіксувати позив до сечовипускання, погано привчаються до горщика і в 3 роки все ще бруднять штанці.Вирішувати вам, але все одно рано чи пізно постає потреба перейти від підгузків до користування горщиком.

Найкращий час для такого навчання, за словами педіатрів, - півтора-два роки. А основне правило - поступовість. Адже «туалетна наука» - досить делікатна і тонка. Не забувайте, що всі діти індивідуальні. Рано чи пізно і у вашого малюка все вийде.

Головне, щоб малюку було комфортно, він не боявся горщика і не відчував неприязні до нього. «Туалетна наука» вимагає чимало зусиль: і від батьків, і від дитини. Знайомство з горщиком повинне нагадувати цікаву взаємодію, а не екзекуцію і вкрай неприємний обов'язок.

Тому давайте визначимо, коли ж малюк сам готовий до того що, щоб подружитися з горщиком.
Малюк готовий до самостійних подвигів, якщо:

- здатний залишатися сухим протягом 2-3 годин або прокидається сухим після денного сну;

- може самотужки роздягтися і одягнутися (штанці, колготки, трусики);

- впевнено ходить, може сідати, нагинатися;

- виявляє свою незалежність за допомогою слова "ні" (що часто приписують одному з криз дворічного віку);

- не любить ходити в мокрих (забруднених) підгузниках і виявляє бажання поміняти їх;

- розуміє, що позначають слова "пісяти", "какати" .

- знає частини свого тіла і як називається відповідний одяг;

- розуміє, що від нього хочуть батьки, і може сказати їм про свої бажання;

- наслідує вам (батькам).

Запам'ятайте кілька простих правил:

- не змушуйте насильно дитину сідати на горщик;

- не сердьтеся і не кричіть на неї;

- і найголовніше: будьте терплячі!

Коли дитина сидить на горщику, не треба давати їй книжки з малюнками, іграшки, не можна перетворювати сидіння малюка на горщику в гру. Це відволікає увагу від основного «завдання» і затягує час. Окрім того, заважає формуванню навичок охайності.

Сподіваємося, ,що ця інформація була для вас актуальною та корисною. До нових зустрічей!!!

Вас консультує вихователь-методист ЗДО "Калинка" Сугак Т.В.

Тема: « Роль сімейних традицій у вихованні дитини.»

Сім'я - це будинок. Сім'я - це фортеця. Сім'я - це центр, навколо якого створюється коло для спілкування і закладається майбутнє кожної людини. У кожній сім'ї свої правила і порядки, свій особливий спосіб життя і свої погляди на життя. Молоді одружуються, створюють свою сім'ю, вносячи в неї ті правила і переконання, які були щеплені їм з дитинства.

Але існують ритуали і традиції, характерні для всіх міцних і дружних сімей. Добре слово з ранку, подяка за приготований обід, допомога по господарству, занепокоєння про стан здоров'я і про плани членів сім'ї, все це є запорукою благополуччя сімейного життя.

З вміння спілкуватися з родичами та вміння проводити з ними час складаються сімейні традиції і культура сімейного поведінки.Повага до членів сім'ї, доброта в словах і вчинках, можливість зробити приємне і допомогти, показують культуру людини та її виховання. Людина, яка поводиться культурно в своїй сім'ї, і в суспільстві буде вести себе відповідно.

Дитина - це майбутнє нашої країни. Розуміючи це, навчіть дитину любити навколишній світ. Він росте і проявляє все більше інтересу до сімейних традицій. Поважайте його бажання пізнати світ, дозволяючи йому брати участь в житті сім'ї. Прибираючи квартиру, готуючи обід, прикрашаючи будинок до приходу гостей або до свята, залучіть і дитини в ці процеси.

Спілкування, обговорення новин, прийняття спільних рішень - це ще одна важлива сімейна традиція. Уміння спілкуватися з людьми і розуміти співрозмовника, допоможе дитині адаптуватися в суспільстві і знайти друзів.

Сімейні традиції часто йдуть від старшого покоління. Наші бабусі і дідусі - це джерело думок і порад, знань і досвіду. Спілкування з ними збагачує внутрішній світ дитини. Взаємозв'язок молодого і старшого покоління дуже важливий. Перебуваючи в тісному контакті з бабусями і дідусями, дитина дізнається у них про минуле, вчиться поважати старість і краще розуміти світ.

Сімейні традиції допомагають дитині вступити в доросле життя. У сім'ї дитина отримує всі основи свого світогляду і сценарій подальшої поведінки. Тому умови, в яких зросла дитина, є важливим показником її культурного рівня.

Виховання дітей, побудоване на любові до себе і до оточуючих, дозволить зберегти ті людські якості, які в подальшому призведуть до створення ще однієї міцної і благополучної сім'ї. Чим більше буде таких сімей, тим більше моральним буде людство в цілому.

А які сімейні традиції існують в ваших родинах? Нам дуже цікаво буде дізнатися про ваш сімейний досвід! Чекаємо на ваші історії!!!

Вас консультує інструктор з фізкультури ЗДО «Калинка» Заліська Тетяна Григорівна

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА ВДОМА

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:

- Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

- Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.

- Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухам. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

- Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.

- Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.

- Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

- Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

- Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.

- Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.

Загартовуючі процедури:
- Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.
- Вологе обтирання тіла рукавичкою (тканину краще просочити відваром м’яти, ромашки, чебрецю, любистку).. Тривалість – 1 хвилина. Температура води від +34 С до +23 С (з поступовим зниженням)
- Провітрювання кімнат здійснювати 1,5 – 2 години,в холодну пору року при відсутності дітей за 15 – 20 хвилин до повернення дитини з прогулянки зачиняти вікно чи фрамугу.. В теплу пору року перебування дітей в приміщенні при відчинених фрамугах, температура в приміщенні повинна бути не вище 20 – 22 С, без протягів.
- Обов’язково прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально – тричі на день (але не менше двох – до і після денного сну.

Лаврушко Л.А.

«Сенсорика для дітей раннього віку пальчиками граємо, мову розвиваємо»

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо.

У ранньому віці дитина отримує багато різноманітних вражень з навколишнього світу. Вона розрізняє кольори, форми, величини. Але далеко не всі ці властивості й далеко не завжди привертають увагу малюка, мають для нього якесь життєве значення і є тими ознаками предметів, які він враховує в своїх діях. Тож дуже важливо вчасно збагатити дітей зоровими, слуховими, дотиковими враженнями, чому насамперед сприяє належно обладнане навколишнє предметне середовище.

Організовуючи роботу з дітьми, педагоги спираються на сучасні дослідження дрібної моторики руки. Вона є одним з елементів рухової сфери, безпосередньо пов'язаної з оволодінням предметними діями, розвитком продуктивних видів діяльності й, що не менш важливо, з мовленням дитини. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали, що в головному мозку,проекція кисті руки займаєблизько третини всієї площі рухової проекції, вонадуже близькорозташована до мовленнєвої моторної зони. Тож, проводячи з маленькими дітьми протягом дня, у різний час (у цілому 20 хвилин), тренування пальців в іграх: нанизування ґудзиків на дріт, різні вправи із застібками, шнурівками, складання пірамід, мотрійок тощо, ми значною мірою сприяємо розвитку мовлення малят.

Рівень розвитку мовлення прямо залежить від розвитку тонких рухів пальців рук. Якщо розвиток рухів пальців відповідає вікові (нормі), то й розвиток мовлення теж у межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає – відстає й розвиток мовлення, хоча загальна моторика при цьому може бути в межах норми й навіть вище. Так, Л. Фоміна проводила такий дослід з дітьми раннього віку. Малят просили показати один пальчик, два пальчики й три («зроби от так»–і показували, як це треба робити). Діти, яким вдавалися ізольовані рухи пальців,–вміли говорити; якщо ж пальці були напружені, згиналися й розгиналися тільки всі разом або, навпаки, були мляві («ватні»), не давали ізольованих рухів, то такі діти не вміли й говорити. Таким чином, не почувши від дитини жодного слова, можна визначити, як у неї розвинене мовлення, за рухами її пальців.

«Естетичне виховання дітей раннього віку засобами художнього слова»

Художньо-естетичне виховання, що передбачає цілеспрямований систематичний розвиток здатності дитини бачити красу навколишнього світу, вирішує ряд важливих завдань формування естетичного ставлення, навичок творчого сприймання, естетичних почуттів, їх художньо-творчих здібностей, основ їх естетичного смаку.

Дитина вже з перших років життя несвідомо тягнеться до всього яскравого і привабливого, радіє, та бачить блискучі іграшки, барвисті предмети. Все це викликає в неї задоволення, зацікавленість.То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно, вони будуть відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.

Основним є чуттєва форма речей - їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного сприйняття великої сенсорної культури.В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише що-небудь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті нахили.

Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних умінь комунікативної поведінки. Малята полюбляють ігри в яких головний персонаж виконує певні дії. Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання. Часом забуваємо, що творчість дитини - це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.

Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності - наявність у дитини знань про оточуючі предмети (їх призначення, якість, естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти. Діти настільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній. Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.

Сестри медичні старші повідомляють

Повноцінний сон

Правильно організований режим дня – неодмінна умова нормального фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної і розумової працездатності. Установлений режимом певний ритм життя сприяє нормальному перебігу всіх фізіологічних процесів в організмі. Потреби дитини у сні, харчуванні, чистоті, зміні видів діяльності, прогулянках на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров’я, повноцінного розвитку.

Режим дня

Режим дня —правильний розподіл у часі головних процесів життєдіяльності дитини.

Звичка до певної діяльності у певний час готує до неї нервову, інші системи організму, запобігає виникненню негативних емоційних станів, перевтоми. Щоденне дотримання режиму дня позитивно впливає на перебіг усіх фізіологічних процесів у організмі, стан нервової системи. Режим дня, який відповідає потребам віку і стану здоров’я дитини, сприяє її життєрадісному, бадьорому настрою, має велике виховне значення, оскільки привчає її до порядку, організованості.

Молоко

Молоко — єдиний продукт харчування, який людина вживає вже з перших годин свого життя. До складу молока входять харчові речовини, що сприяють розвитку дитячого організму. Молочні страви корисні дітям будь-якого віку, тому молоко, молочні та кисломолочні продукти посідають одне з провідних місць у харчуванні дітей.


Консультація музичного керівника ЗДО «Калинка» Хорошун А.А.

Сімейні свята та традиції українців.

Сімейне свято — це торжество з приводу якоїсь події пов’язане c певною людиною або групою людей. Крім щорічних свят у сім’ях існують свої маленькі свята. В основному всі святкують традиційні свята, але в ваших силах спонтанно влаштовувати торжество з метою порадіти за члена сім’ї або для того, що б підбадьорити його у важкий для нього період — це можуть бути короткочасні труднощі на роботі або високе навантаження, можливо, доведеться тиждень заліків в школі у дитини, чи хтось із родини захворів і довгий час не може одужати …

Традиції мають дуже важливу роль в житті людини. Адже вони допомагають не тільки нормально влитися в суспільство, а й змінити суспільство. За своєю суттю традиції — це звичаї, звички, навички, які люди накопичили в процесі практичної діяльності, і передаються новим поколінням.

Сімейні традиції роблять сім’ю дружною, родинні зв’язки стають міцнішими і переважає взаєморозуміння, значно зменшується число сварок. Якщо шанують статути сім’ї, результатом буде:

а) діти будуть прислухатися до думки батьків;

б) батьки в свою чергу, проявляють більше розуміння до труднощів дітей і знаходять оптимальний варіант їх вирішення. Життєвий досвід передається від покоління до покоління не для того, що б показати свої досягнення.

Яка б не була традиція, вона завжди несе в собі взаємини між членами сім’ї та спілкування. Наприклад: ви намагаєтеся вечеряти всією родиною разом за одним столом, без телевізора, інтернету і будь-яких інших відволікаючих речей. Ви просто розмовляєте про проведений день.

Слухаючи інших ви будете проявляти не байдужий до життя кожного члена сім’ї, а розповідаючи про свої справи — ви проявляєте довіру.

Традиції є сімейними цінностями. Звичаї об’єднують покоління і зберігають історію ваших предків. Традиції трохи змінюються залежно від часу і навколишнього суспільства. Молоді сім’ї будують нові традиції на фундаменті переданих їм традицій від їх сімей. Сімейні свята благотворно впливають на сімейні стосунки між батьками і дітьми особливо. Намагайтеся збирати ваших рідних і близьких для приємного проведення часу.

Вплив дрібної моторики на розвиток мовлення.

(поради логопеда)

Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання: розминати пальцями пластилин, глину, катати камінці, намистинки, кульки; робити намисто; стискати та розтискати кулачки; двома пальцями руки ходити по столу, спочатку повільно, а потім швидко; барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу, махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею; плескати в долоні тихо і голосно в різному темпі; нанизувати великі гудзики на нитку; зав’язувати вузлики на мотузці; застібати гудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, шурупи, гайки, заводити механічні іграшки; ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками; малювання у повітрі; ігри з піском, водою; малювати, розфарбовувати, штрихувати; різати ножицями; використовувати розмальовки сайту.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. В ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

Роль сімейних традицій у вихованні дитини

Консультація для батьків

Сім'я - це будинок. Сім'я - це фортеця. Сім'я - це центр, навколо якого створюється коло для спілкування і закладається майбутнє кожної людини. У кожній сім'ї свої правила і порядки, свій особливий спосіб життя і свої погляди на життя. Молоді одружуються, створюють свою сім'ю, вносячи в неї ті правила і переконання, які були щеплені їм з дитинства.

Але існують ритуали і традиції, характерні для всіх міцних і дружних сімей. Добре слово з ранку, подяка за приготований обід, допомога по

господарству, занепокоєння про стан здоров'я і про плани членів сім'ї, все це є запорукою благополуччя сімейного життя.

З вміння спілкуватися з родичами та вміння проводити з ними час складаються сімейні традиції і культура сімейного поведінки.Повага до членів сім'ї, доброта в словах і вчинках, можливість зробити приємне і допомогти, показують культуру людини та її виховання. Людина, яка поводиться культурно в своїй сім'ї, і в суспільстві буде вести себе відповідно.

Дитина - це майбутнє нашої країни. Розуміючи це, навчіть дитину любити навколишній світ. Він росте і проявляє все більше інтересу до сімейних традицій. Поважайте його бажання пізнати світ, дозволяючи йому брати участь в житті сім'ї. Прибираючи квартиру, готуючи обід, прикрашаючи будинок до приходу гостей або до свята, залучіть і дитини в ці процеси.

Спілкування, обговорення новин, прийняття спільних рішень - це ще одна важлива сімейна традиція. Уміння спілкуватися з людьми і розуміти

співрозмовника, допоможе дитині адаптуватися в суспільстві і знайти друзів.

Сімейні традиції часто йдуть від старшого покоління. Наші бабусі і дідусі - це

джерело думок і порад, знань і досвіду. Спілкування з ними збагачує внутрішній світ дитини. Взаємозв'язок молодого і старшого покоління дуже важливий. Перебуваючи в тісному контакті з бабусями і дідусями, дитина дізнається у них про минуле, вчиться поважати старість і краще розуміти світ.

Сімейні традиції допомагають дитині вступити в доросле життя. У сім'ї дитина отримує всі основи свого світогляду і сценарій подальшої поведінки. Тому умови, в яких зросла дитина, є важливим показником її культурного рівня.

Виховання дітей, побудоване на любові до себе і до оточуючих, дозволить зберегти ті людські якості, які в подальшому призведуть до створення ще однієї міцної і благополучної сім'ї. Чим більше буде таких сімей, тим більше моральним буде людство в цілому.

А які сімейні традиції існують в ваших родинах? Нам дуже цікаво буде дізнатися про ваш сімейний досвід! Чекаємо на ваші історії!!!

Шановні батьки нашої спільноти! Сьогодні вам свої поради надасть наш психолог, Серпівська Олена Іванівна. В ситуації, яка склалася в нашому суспільстві, дуже важко тримати свій психологічний стан та емоції в нормі. Але що ж робити, коли починають здавати нерви. Психолог рекомендує декілька способів як легко зняти стрес.

1. Спорт. Посильні фізичні навантаження допоможуть впоратись з тим психосоматичним напруженням яке виникло в наслідок стресу. Головне не виснажувати себе вправами, щоб не знизити захисну функцію організму.

2. Масаж. Цей вид терапії швидко зніме напругу у вашому тілі, що позитивно позначиться на психічному стані в цілому.

3.Близькість з коханою людиною. В процесі близькості в організмі виділяється гормон тестостерон, який ще називають «гормоном щастя».

4. Музика. Ми можемо захоплюватися якимось одним жанром в музиці, але коли відчуваємо стрес іноді не зрозуміло для себе обираємо той жанр, який не є звичним для нас. Прислухайтеся до себе. Можливо зараз вам треба відновити саме ті функції психіки на які впливає та чи інша мелодія.

5. Концентрація уваги та дихання. Вмостіться в зручну для вас позу, (можна увімкнути заспокійливу музику – звуки природи та ін.) всю свою увагу концентруйте на диханні. Відчуйте як ви дихаєте. А потів відреагуйте: плавно вдихніть, затримайте повітря на 2 секунди та повільно видихніть. Зробіть декілька таких дихальних вправ доки не відчуєте що заспокоїлися.

6. Крик. Хочеться кричати? Покричіть. Не можете це зробити в даній обстановці, чи в присутності людей? Відійдіть на «безпечну» для вас та інших дистанцію та викричіться. Не бійтеся своїх емоцій. Краще «виплеснути» негатив зараз, в нікуди, чим потів він нагадає про себе в вигляді хвороби або поганого настрою, який відчують на собі близькі та люблячі вас люди.

7. Знищіть щось! Якщо під час стресу вам хочеться щось розбити, розірвати, одним словом знищити – зробіть це. Знайдіть в тій кімнаті, де ви знаходитесь предмет, який не несе великої цінності для вас (папірець, стара тарілка та таке ін.) та розбийте, чи розірвіть її. Вимістіть всю біль/тривогу на даний предмет.

8. Проговоріть свої емоції. Проговоріть свої емоції, почуття (дайте їм образ - промовте в слух). Поділіться своїми почуттями з близькою людиною, другом, якщо поруч не має нікого просто промовте в слух те що відчуваєте.

9. Прогулянка/природа. Прогулянка (в ідеалі на березі моря, лісі, парку) позитивно впливає на весь організм в цілому, та активує функції мозку які відповідають за спокій та гармонію. Синхронізація рухів (кроки) близькі до медитації.

Головною умовою вибору методу зняття стресу є вміння «слухати» своє тіло та «розуміти» свої бажання і тоді будь-який стрес стане для вас помічником і відкриє нові якості, можливості про які ви навіть не здогадувались, і головне зробить вас сильнішими ніж вчора.
Пам’ятайте, у здорових батьків зростають здорові діти!

А які способи виходу зі стресу використовуєте ви? Поділіться своїм досвідом!

Практичний психолог Серпівська О.І. надає консультацію:

«Цей серйозний ранній вік: психологічний портрет дитини раннього віку».

Раннє дитинство (2 – 3 рік життя) – особливий період у житті дитини, коли бурхливо відбувається її фізичний розвиток, підвищується опірність організму, працездатність нервової системи (стабільними стають процеси збудження та гальмування). Змінюються антропометричні показники росту, маси тіла, окружності грудної клітки. Дитина відчуває потребу в різних рухах. Зростає її пізнавальна активність, удосконалюються навички самообслуговування. Збагачується уявлення дитини про власний організм, його можливості. Триває активний сенсомоторний розвиток, розширюються адаптивні можливості.

Пропонуємо вам показники компетентності фізичного розвитку дітей:

· називає та показує на собі частини тіла(голова, руки, ноги, очі, вуха, ніс)

· називає та виконує певні рухи (ходьба, біг, стрибки, повзання, лазіння)

· розуміє важливість догляду за своїм тілом, волоссям, зубами (користується серветкою і носовичком)

· називає свою стать (хлопчик, дівчинка)

· за нагадуванням дорослого користується столовими приборами, їсть без допомоги дорослого.

У дітей цього віку починає формуватися система її ставлень до себе та навколишнього світу. Вони засвоюють певні правила, приймають їх, розуміють значущість, намагаються дотримуватися основних з них. Розвивається здатність дитини бути певний час наодинці, самостійно знаходити собі заняття, визначатися зі своїми інтересами, «будувати власний світ». Дорослий потрібний дитині як помічник, носій інформації,авторитетний експерт. Найважливішими надбаннями в цьому віці є: довіра до світу, первинна самооцінка, здатність діяти за правилами, за допомогою мовлення керувати свою поведінку.

Пропонуємо вам декілька порад:

1. Створіть дитині умови для її розвитку.

2. Грайте з нею в різні ігри.

3. Привчайте її до самостійності.

4. Подавайте приклад хорошої поведінки.

5. І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей.

Наш заклад , як центр розвитку дитини, є закладом нового типу і альтернативною формою надання якісних освітніх послуг. Ми працюємо в умовах сучасного підходу до яскравої та багатогранної організації життєдіяльності наших вихованців.

Раді познайомити вас з різноманітними формами роботи з дітьми, що сприяють розвитку їх індивідуальних здібностей та забезпечують їх життєву компетентність у підготовці до школи.

Якщо у вас є бажання розкажіть коротенько про свою дитину.
1. Її ім.’я.
2. Як ласкаво ви її називаєте?
3. В які ігри ви полюбляєте грати?
4. Чим любить смакувати?
5. Які позитивні риси характеру вашої дитини?

До вашої уваги фото колаж організації життєдіяльності дітей раннього віку

/Files/images/рзм7.JPG

МЕТА КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

· надання батькам інформації та можливості для розвитку навичок позитивної взаємодії зі своїми дітьми, виходячи з розуміння ними дітей та їхніх базових потреб;

· формування батьківських умінь з використання ефективних ігрових прийомів взаємодії з дітьми;

· надання безкоштовної психолого-педагогічної, медичної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, включення батьків у процес виховання, розвитку дитини від одного до трьох років;

· підтримка батьківської впевненості у власних педагогічних можливостях

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

· формування особистості дитини, набуття нею соціального досвіду;

· забезпечення соціальної адаптації та здійснення соціального супроводу сім’ї;

· надання всебічної допомоги сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дітей раннього віку, які виховуються в умовах сім'ї, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

· спільне сприяння розумового і мовленнєвого розвитку дитини раннього віку;

· забезпечення взаємодії між закладом дошкільної освіти й іншими
організаціями соціальної і медичної підтримки дітей і батьків або осіб, які їх замінюють;

· проведення тренінгових та інтегрованих занять для батьків та дітей раннього віку

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ:

· організація індивідуальних та групових консультацій і занять для дітей разом із батьками або особами, які їх замінюють в онлайн режимі;

· індивідуальне онлайн - консультування дорослих без присутності дитини;

· відповіді на звернення батьків на сайті закладу, по телефону або електронною поштою;

· організація лекторіїв, теоретичних і практичних семінарів тощо на платформі.

МІСЦЕ РОБОТИ КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

Заклад дошкільної освіти (ясла-садок) «Калинка» Охтиркьсої міської ради Сумської області , пров. Друкарський , 6

Керівник: директор ЗДО «Калинка» Усенко О.С.

Робота консультативного центру в умовах дії правового режиму воєнного стану у 2022-2023 навчальному році здійснюється шляхом дистанційного спілкування з використання соціальної мережі Вайбер


СПЕЦІАЛІСТИ
КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ «РАЗОМ З МАМОЮ»
ЗДО «Калинка»
на 2022 - 2023 н.р.
№ з/п ПІП спеціаліста Посада
1. Усенко О.С. директор
2. Сугак Т.В вихователь-методист
3. Хрипунова І.А. сестра медична старша
4. Махітко Г.О. сестра медична старша
5. Пантазієва Н.С. лікар-педіатр
6. Серпівська О.І. практичний психолог
7. Катречко І.М. вчитель-логопед
8. Жадан В.В. музичний керівник
9. Хорошун А.А. музичний керівник
10. Купченко О.М. музичний керівник
11. Заліська Т.Г. інструктор з фізкультури
12. Кузьменко В.Д. керівник гуртка з зображувальної діяльності.
13. Логвиненко Г.Ю. вихователь групи раннього віку
14. Заїкіна Т.О. вихователь групи раннього віку
15. Лаврушко Л.А. вихователь групи раннього віку
16. Берлим Т.В. сестра медична старша

Кiлькiсть переглядiв: 499

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.