Вихователь групи дітей раннього віку Грабко В.А. консультує:

«Використання казок у формуванні емоційного інтелекту у дітей»

Казка є невід’ємним елементом у вихованні дітей. Вона доступною мовою вчить малят життю розповідає про добро і зло. Діти доступніше розуміють мову казку ніж повчальну мову дорослого. Щоб пояснити щось дитині та підтримати її доведеться згадати мову дитинства – казку. Діти, яким з раннього дитинства читали казки, швидше починають говорити правильно висловлюючись.

Казка допомагає формувати основи поведінки і спілкування. Роль дитячих казок допомагає розвивати фантазію і уяву дитини. Для читання казок важливо вибирати правильний час, це коли дитина буде спокійна і в гарному настрої. Рекомендовано робити це перед сном, враховуючи час для обговорення казки. Дитина, уявляючи образи вчиться розуміти внутрішній світ героїв, співпереживати їм і вірити в сили добра. Роль дитячих казок не обмежується тільки приємним проведенням часу.

Казки можна розглядати як спосіб зняття тривоги у дитини. За допомогою казок можна допомагати долати негативні сторони особистості, що формуються . Вибираючи казку для дитини обов’язково треба враховувати особливості емоційного розвитку вашого малюка.

Через казку дитині легше зрозуміти що таке добре а що таке погано. Дитина уявляє себе позитивним казковим героєм. Казка є одним з найдоступніших засобів для повноцінного розвитку дитини. Якщо правильно підбирати казки відповідно до вікових особливостей дітей - можна позитивно впливати на емоційний стан дитини, коригувати і покращувати її поведінку. Виховання казкою має сприяти вихованню впевненості в собі і в своїх силах.

Рекомендований перелік казок , який потрібно читати дітям від одного до трьох років: «Ріпка»; «Курочка ряба»; «Колобок»; «Котик і Півник»; «Цап та Баран»; «Півник і двоє мишенят».

Хорошун А.А. – музичний керівник повідомляє про театр, як засіб розвитку і виховання дітей дошкільного віку.

Театр – це чарівний край, в якому дитина радіє, граючи, а в грі вона пізнає світ!

Театр - один з найдемократичніших і доступних видів мистецтва, який дозволяє вирішувати багато актуальних проблем педагогіки і психології, пов'язані з художнім і моральним вихованням, розвитком комунікативних якостей особистості, розвитком уяви, фантазії, ініціативності і т. ін..

Ляльковий театр - одне з найулюбленіших видовищ дітей дошкільного віку. Він приваблює дітей своєю яскравістю, барвистістю, динамікою. У ляльковому театрі діти бачать знайомі і близькі іграшки ведмедика, зайчика, собачку, ляльок та ін. Незвичайні видовища захоплюють дітей, переносить їх на абсолютно особливий, захоплюючий світ, де все надзвичайно, все можливо. Ляльковий театр доставляє дітям велике задоволення і приносить багато радості.

Однак не можна розглядати спектакль ляльок тільки як розвагу, його виховне значення набагато ширше. Дошкільний вік – це період, коли у дитини починають формуватися смаки, інтереси, певне ставлення до навколишнього, тому дуже важливо вже дітям цього віку показувати приклади дружби, правдивості, чуйності, винахідливості, хоробрості і т. ін. Для здійснення цих цілей ляльковий театр має великі можливості.

Дошкільнята дуже вразливі і швидко піддаються емоційному впливу. Вони активно включаються в дію, відповідають на питання, що задаються ляльками, охоче виконують їх доручення, дають їм поради, попереджають про небезпеку. Емоційно пережитий спектакль допомагає визначити ставлення дітей до дійових осіб і їх вчинків, викликає бажання наслідувати позитивних героїв і бути несхожими на негативних. Побачене в театрі розширює кругозір дітей і надовго залишається у них в пам'яті: вони діляться враженнями з товаришами, розповідають про виставу батькам. Такі розмови і розповіді сприяють розвитку мовлення та вмінню висловлювати свої почуття. Діти передають в малюнках різні епізоди вистави, ліплять з пластиліну фігури окремих персонажів і цілі сцени. Але найяскравіше відображення ляльковий спектакль знаходить в творчих іграх: діти влаштовують театр і самі або за допомогою іграшок розігрують бачене. Ці ігри розвивають творчі сили і здібності дітей.

Купченко О.М. – музичний керівник центру розвитку дитини повідомляє:

«Музична гра дає дітям змогу відчувати світ серцем, пізнавати його розумом..»

Музично–ігрова діяльність доступна всім дітям. Залучення дітей до музично–ігрової діяльності, а не лише до сприймання музики, дуже корисне для їх загального художнього розвитку, відповідає природним потребам і можливостям дітей.

Під час музичної гри формується художня культура дітей, їхня здатність оцінювати явища дійсності, виховується естетичний смак, збагачується світовідчуття: розвиваються асоціативна уява, сенсорна, емоційна, інтелектуальна сфери дітей, їхні творчі здібності, що дають дітям можливість створювати красу самостійно.

Музична гра є формою творчості. Це невичерпне джерело вражень, думок, емоцій, дій, запитань, способів розв’язання різних проблем. Завдяки музичній грі у педагогів та батьків виникають необмежені можливості у створенні умов для прояву творчих сил дитини, а тому музична гра ніколи не перетвориться на іграшку з вичерпаним потенціалом. Навіть при наявності встановлених правил, норм, певній регламентованості ігрових дій кожна музична гра надає дітям змогу бути творцями, зокрема естетичних цінностей, отримувати задоволення від власних духовних сил, створювати нову естетичну реальність, частиною якої є вони самі. Таким чином забезпечується єдність самопізнання( дослідження власного духовного світу через музику), самовираження (реалізація етико – естетичних ідеалів) і самоствердження(заява через мистецтво про себе як про особистість, про багатство своїх почуттів та силу творчої енергії) дітей.

Кожному дорослому нелегко придумати чи створити музичну гру самостійно, тому пропонуємо вам пограти в музичні ігри з вашими дітками за посиланням. Гарного вам емоційного настрою

Музичні забавлянки

Музична гра

Музика для малюків

Доброго дня, шановні батьки, сьогодні пропонуємо вам отримати інформацію від практичного психолога на тему:

«Як перейти від підгузків до горщиків»

Відношення до памперсів у нас не однозначне, хтось з лікарів проти їх використання, а хтось, навпаки, за.Зпоявою памперсів стало набагато легше, можна гуляти на вулиці стільки, скільки ви хочете,їх можна надягати для нічного сну, відвідування поліклініки або тривалої поїздки. Деякіжлікарі вважають, що діти, у догляді за якими постійно застосовувалисяпідгузки, насилу вчаться фіксувати позив до сечовипускання, погано привчаються до горщика і в 3 роки все ще бруднять штанці.Вирішувати вам, але все одно рано чи пізно постає потреба перейти від підгузків до користування горщиком.

Найкращий час для такого навчання, за словами педіатрів, - півтора-два роки. А основне правило - поступовість. Адже «туалетна наука» - досить делікатна і тонка. Не забувайте, що всі діти індивідуальні. Рано чи пізно і у вашого малюка все вийде.

Головне, щоб малюку було комфортно, він не боявся горщика і не відчував неприязні до нього. «Туалетна наука» вимагає чимало зусиль: і від батьків, і від дитини. Знайомство з горщиком повинне нагадувати цікаву взаємодію, а не екзекуцію і вкрай неприємний обов'язок.

Тому давайте визначимо, коли ж малюк сам готовий до того що, щоб подружитися з горщиком.
Малюк готовий до самостійних подвигів, якщо:

- здатний залишатися сухим протягом 2-3 годин або прокидається сухим після денного сну;

- може самотужки роздягтися і одягнутися (штанці, колготки, трусики);

- впевнено ходить, може сідати, нагинатися;

- виявляє свою незалежність за допомогою слова "ні" (що часто приписують одному з криз дворічного віку);

- не любить ходити в мокрих (забруднених) підгузниках і виявляє бажання поміняти їх;

- розуміє, що позначають слова "пісяти", "какати" .

- знає частини свого тіла і як називається відповідний одяг;

- розуміє, що від нього хочуть батьки, і може сказати їм про свої бажання;

- наслідує вам (батькам).

Запам'ятайте кілька простих правил:

- не змушуйте насильно дитину сідати на горщик;

- не сердьтеся і не кричіть на неї;

- і найголовніше: будьте терплячі!

Коли дитина сидить на горщику, не треба давати їй книжки з малюнками, іграшки, не можна перетворювати сидіння малюка на горщику в гру. Це відволікає увагу від основного «завдання» і затягує час. Окрім того, заважає формуванню навичок охайності.

Сподіваємося, ,що ця інформація була для вас актуальною та корисною. До нових зустрічей!!!

Вас консультує вихователь – методист центру розвитку дитини Сугак Т.В.

Тема: « Роль сімейних традицій у вихованні дитини.»

Сім'я - це будинок. Сім'я - це фортеця. Сім'я - це центр, навколо якого створюється коло для спілкування і закладається майбутнє кожної людини. У кожній сім'ї свої правила і порядки, свій особливий спосіб життя і свої погляди на життя. Молоді одружуються, створюють свою сім'ю, вносячи в неї ті правила і переконання, які були щеплені їм з дитинства.

Але існують ритуали і традиції, характерні для всіх міцних і дружних сімей. Добре слово з ранку, подяка за приготований обід, допомога по господарству, занепокоєння про стан здоров'я і про плани членів сім'ї, все це є запорукою благополуччя сімейного життя.

З вміння спілкуватися з родичами та вміння проводити з ними час складаються сімейні традиції і культура сімейного поведінки.Повага до членів сім'ї, доброта в словах і вчинках, можливість зробити приємне і допомогти, показують культуру людини та її виховання. Людина, яка поводиться культурно в своїй сім'ї, і в суспільстві буде вести себе відповідно.

Дитина - це майбутнє нашої країни. Розуміючи це, навчіть дитину любити навколишній світ. Він росте і проявляє все більше інтересу до сімейних традицій. Поважайте його бажання пізнати світ, дозволяючи йому брати участь в житті сім'ї. Прибираючи квартиру, готуючи обід, прикрашаючи будинок до приходу гостей або до свята, залучіть і дитини в ці процеси.

Спілкування, обговорення новин, прийняття спільних рішень - це ще одна важлива сімейна традиція. Уміння спілкуватися з людьми і розуміти співрозмовника, допоможе дитині адаптуватися в суспільстві і знайти друзів.

Сімейні традиції часто йдуть від старшого покоління. Наші бабусі і дідусі - це джерело думок і порад, знань і досвіду. Спілкування з ними збагачує внутрішній світ дитини. Взаємозв'язок молодого і старшого покоління дуже важливий. Перебуваючи в тісному контакті з бабусями і дідусями, дитина дізнається у них про минуле, вчиться поважати старість і краще розуміти світ.

Сімейні традиції допомагають дитині вступити в доросле життя. У сім'ї дитина отримує всі основи свого світогляду і сценарій подальшої поведінки. Тому умови, в яких зросла дитина, є важливим показником її культурного рівня.

Виховання дітей, побудоване на любові до себе і до оточуючих, дозволить зберегти ті людські якості, які в подальшому призведуть до створення ще однієї міцної і благополучної сім'ї. Чим більше буде таких сімей, тим більше моральним буде людство в цілому.

А які сімейні традиції існують в ваших родинах? Нам дуже цікаво буде дізнатися про ваш сімейний досвід! Чекаємо на ваші історії!!!

Вас консультує інструктор з фізкультури центру розвитку дитини «Калинка» Кісіленко Юлія Сергіївна.

ФІЗКУЛЬТУРНО-ОЗДОРОВЧА РОБОТА ВДОМА

Шановні батьки, піклуючись про фізичний розвиток, оздоровлення та загартовування Вашої дитини вдома, користуйтеся низкою наданих порад:

- Привчайте дитину до дотримання вдома режиму дня, санітарно-гігієнічних та культурно-гігієнічних вимог.

- Виконуйте щоденно разом з дитиною ранкову гімнастику, проводьте загартувальні процедури, виходьте на прогулянку.

- Ранкові вправи потрібно робити перед сніданком(тривалість вправ 5-6 хвилин). В холодну пору зарядку потрібно робити при відкритій фрамузі, в теплу пору – краще на вулиці. Дитина повинна бути одягнена так, щоб одяг не заважав рухам. Триматись прямо, поставивши ноги на ширині плечей. Плечі держати прямо, вільно рухати руками, не опускати голову.

- Облаштуйте в квартирі спортивний куточок.

- Розвивайте в дитини вміння виконувати вправи з основних рухів - вправляйте в ходьбі, бігу, стрибках, повзанні, лазінні, утриманні рівноваги, виконанні вправ із м'ячем.

- Грайте разом з дитиною в рухливі та спортивні ігри, які сприяють розвитку гнучкості, швидкості, спритності, зокрема на свіжому повітрі.

- Організовуйте у вихідні дні пішохідні прогулянки, туристичні походи.

- Катайтеся разом з дитиною на санчатах, ковзанах, лижах, велосипедах, роликах, грайте в бадмінтон, теніс, футбол, баскетбол, хокей, в ігри з м'ячем, стрибайте через скакалку тощо.

- Піклуйтеся про забезпечення дитячого організму необхідними вітамінами, зокрема у весняну пору року. Вводьте до щоденного раціону дітей сезонні овочі та фрукти.

Загартовуючі процедури:
- Умивання прохолодною водою обличчя, рук до ліктя.
- Вологе обтирання тіла рукавичкою (тканину краще просочити відваром м’яти, ромашки, чебрецю, любистку).. Тривалість – 1 хвилина. Температура води від +34 С до +23 С (з поступовим зниженням)
- Провітрювання кімнат здійснювати 1,5 – 2 години,в холодну пору року при відсутності дітей за 15 – 20 хвилин до повернення дитини з прогулянки зачиняти вікно чи фрамугу.. В теплу пору року перебування дітей в приміщенні при відчинених фрамугах, температура в приміщенні повинна бути не вище 20 – 22 С, без протягів.
- Обов’язково прогулянка на свіжому повітрі. Оптимально – тричі на день (але не менше двох – до і після денного сну.

Лаврушко Л.А.

«Сенсорика для дітей раннього віку пальчиками граємо, мову розвиваємо»

Сенсорний розвиток дитини – це розвиток її відчуттів і сприймань, формування уявлень про зовнішні властивості предметів: їх форму, колір, розмір, положення у просторі тощо.

У ранньому віці дитина отримує багато різноманітних вражень з навколишнього світу. Вона розрізняє кольори, форми, величини. Але далеко не всі ці властивості й далеко не завжди привертають увагу малюка, мають для нього якесь життєве значення і є тими ознаками предметів, які він враховує в своїх діях. Тож дуже важливо вчасно збагатити дітей зоровими, слуховими, дотиковими враженнями, чому насамперед сприяє належно обладнане навколишнє предметне середовище.

Організовуючи роботу з дітьми, педагоги спираються на сучасні дослідження дрібної моторики руки. Вона є одним з елементів рухової сфери, безпосередньо пов'язаної з оволодінням предметними діями, розвитком продуктивних видів діяльності й, що не менш важливо, з мовленням дитини. Дуже важливо, щоб педагоги усвідомлювали, що в головному мозку,проекція кисті руки займаєблизько третини всієї площі рухової проекції, вонадуже близькорозташована до мовленнєвої моторної зони. Тож, проводячи з маленькими дітьми протягом дня, у різний час (у цілому 20 хвилин), тренування пальців в іграх: нанизування ґудзиків на дріт, різні вправи із застібками, шнурівками, складання пірамід, мотрійок тощо, ми значною мірою сприяємо розвитку мовлення малят.

Рівень розвитку мовлення прямо залежить від розвитку тонких рухів пальців рук. Якщо розвиток рухів пальців відповідає вікові (нормі), то й розвиток мовлення теж у межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає – відстає й розвиток мовлення, хоча загальна моторика при цьому може бути в межах норми й навіть вище. Так, Л. Фоміна проводила такий дослід з дітьми раннього віку. Малят просили показати один пальчик, два пальчики й три («зроби от так»–і показували, як це треба робити). Діти, яким вдавалися ізольовані рухи пальців,–вміли говорити; якщо ж пальці були напружені, згиналися й розгиналися тільки всі разом або, навпаки, були мляві («ватні»), не давали ізольованих рухів, то такі діти не вміли й говорити. Таким чином, не почувши від дитини жодного слова, можна визначити, як у неї розвинене мовлення, за рухами її пальців.

«Естетичне виховання дітей раннього віку засобами художнього слова»

Художньо-естетичне виховання, що передбачає цілеспрямований систематичний розвиток здатності дитини бачити красу навколишнього світу, вирішує ряд важливих завдань формування естетичного ставлення, навичок творчого сприймання, естетичних почуттів, їх художньо-творчих здібностей, основ їх естетичного смаку.

Дитина вже з перших років життя несвідомо тягнеться до всього яскравого і привабливого, радіє, та бачить блискучі іграшки, барвисті предмети. Все це викликає в неї задоволення, зацікавленість.То ж до вибору художнього твору для малят, з огляду на виховне значення сюжету, мови, слід підходити обережно, розважливо.Щодо виявлення дітьми своїх естетичних емоцій, то звісно, вони будуть відповідати їхньому вікові і мусять бути цілком вільні.Естетичне сприйняття дійсності дітьми раннього віку має свої особливості.

Основним є чуттєва форма речей - їх колір, форма, звук. У цьому розвиток естетичного сприйняття великої сенсорної культури.В перші роки дитина погано реагує на естетичні враження, її вабить лише що-небудь яскраве, пишні кольори. Але потроху малюки усе більше відчувають безпосередню красу і висловлюють свої особисті нахили.

Різноманітність народних ігор дозволяє виділити ті, за допомогою яких можливе цілеспрямоване формування в малюків певних умінь комунікативної поведінки. Малята полюбляють ігри в яких головний персонаж виконує певні дії. Ці ігри розвивають взаєморозуміння до іншої дитини, пробуджують бажання звертатися до однолітка й виконувати за правилами гри, його прохання. Часом забуваємо, що творчість дитини - це необхідна форма самоутвердження, без якої їй не вирости в яскраву особистість, чарівний світ дитинства повинен бути щасливим і безтурботним.

Найголовніша умова такої захоплюючої діяльності - наявність у дитини знань про оточуючі предмети (їх призначення, якість, естетичний вигляд), події і явища реального життя. Але для цього дітям потрібно мати не лише знання. І якщо до цих дитячих знань і умінь добавити «еліксиру», фантазії, то діти за допомогою дорослого можуть створити чудодійство. Діти прагнуть продовжити свою гру далі й далі, ще більше захоплюючись нею. І якщо малеча не залишить гру за дверима вчорашнього дня, а бажатиме продовжити її, то можна дійсно радіти. Діти настільки вживаються в роль своїх героїв, що навіть уже не граючись, відчувають себе в ній. Гра готує дитину до навчання, праці, виховує поведінку.

Сестри медичні старші повідомляють

Повноцінний сон

Правильно організований режим дня – неодмінна умова нормального фізичного розвитку дитини, зміцнення її здоров’я, підтримання високого рівня фізичної і розумової працездатності. Установлений режимом певний ритм життя сприяє нормальному перебігу всіх фізіологічних процесів в організмі. Потреби дитини у сні, харчуванні, чистоті, зміні видів діяльності, прогулянках на повітрі зумовлюють відповідний режим дня, що має важливе значення для збереження і зміцнення її здоров’я, повноцінного розвитку.

Режим дня

Режим дня —правильний розподіл у часі головних процесів життєдіяльності дитини.

Звичка до певної діяльності у певний час готує до неї нервову, інші системи організму, запобігає виникненню негативних емоційних станів, перевтоми. Щоденне дотримання режиму дня позитивно впливає на перебіг усіх фізіологічних процесів у організмі, стан нервової системи. Режим дня, який відповідає потребам віку і стану здоров’я дитини, сприяє її життєрадісному, бадьорому настрою, має велике виховне значення, оскільки привчає її до порядку, організованості.

Молоко

Молоко — єдиний продукт харчування, який людина вживає вже з перших годин свого життя. До складу молока входять харчові речовини, що сприяють розвитку дитячого організму. Молочні страви корисні дітям будь-якого віку, тому молоко, молочні та кисломолочні продукти посідають одне з провідних місць у харчуванні дітей.


Консультація музичного керівника ЦРД «Калинка» Хорошун А.А.

Сімейні свята та традиції українців.

Сімейне свято — це торжество з приводу якоїсь події пов’язане c певною людиною або групою людей. Крім щорічних свят у сім’ях існують свої маленькі свята. В основному всі святкують традиційні свята, але в ваших силах спонтанно влаштовувати торжество з метою порадіти за члена сім’ї або для того, що б підбадьорити його у важкий для нього період — це можуть бути короткочасні труднощі на роботі або високе навантаження, можливо, доведеться тиждень заліків в школі у дитини, чи хтось із родини захворів і довгий час не може одужати …

Традиції мають дуже важливу роль в житті людини. Адже вони допомагають не тільки нормально влитися в суспільство, а й змінити суспільство. За своєю суттю традиції — це звичаї, звички, навички, які люди накопичили в процесі практичної діяльності, і передаються новим поколінням.

Сімейні традиції роблять сім’ю дружною, родинні зв’язки стають міцнішими і переважає взаєморозуміння, значно зменшується число сварок. Якщо шанують статути сім’ї, результатом буде:

а) діти будуть прислухатися до думки батьків;

б) батьки в свою чергу, проявляють більше розуміння до труднощів дітей і знаходять оптимальний варіант їх вирішення. Життєвий досвід передається від покоління до покоління не для того, що б показати свої досягнення.

Яка б не була традиція, вона завжди несе в собі взаємини між членами сім’ї та спілкування. Наприклад: ви намагаєтеся вечеряти всією родиною разом за одним столом, без телевізора, інтернету і будь-яких інших відволікаючих речей. Ви просто розмовляєте про проведений день.

Слухаючи інших ви будете проявляти не байдужий до життя кожного члена сім’ї, а розповідаючи про свої справи — ви проявляєте довіру.

Традиції є сімейними цінностями. Звичаї об’єднують покоління і зберігають історію ваших предків. Традиції трохи змінюються залежно від часу і навколишнього суспільства. Молоді сім’ї будують нові традиції на фундаменті переданих їм традицій від їх сімей. Сімейні свята благотворно впливають на сімейні стосунки між батьками і дітьми особливо. Намагайтеся збирати ваших рідних і близьких для приємного проведення часу.

Вплив дрібної моторики на розвиток мовлення.

(поради логопеда)

Процес розвитку мовлення стимулює дрібна моторика рук.

Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання: розминати пальцями пластилин, глину, катати камінці, намистинки, кульки; робити намисто; стискати та розтискати кулачки; двома пальцями руки ходити по столу, спочатку повільно, а потім швидко; барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу, махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею; плескати в долоні тихо і голосно в різному темпі; нанизувати великі гудзики на нитку; зав’язувати вузлики на мотузці; застібати гудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, шурупи, гайки, заводити механічні іграшки; ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками; малювання у повітрі; ігри з піском, водою; малювати, розфарбовувати, штрихувати; різати ножицями; використовувати розмальовки сайту.

Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. В ході пальчикових ігор діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення.

Милі матусі, вітаємо вас з наступаючим святом 8 Березня!

Прийміть від нас побажання добра, любові, удачі, успіху, завжди гарного настрою, відмінного здоров’я, приємних компліментів, дорогих подарунків, любові та радості від ваших малят, і справжнього жіночого щастя! Нехай у вас збуваються мрії, а кожен новий день приносить лише радість та посмішки!

З повагою колектив ЦРД «Калинка»

Роль сімейних традицій у вихованні дитини

Консультація для батьків

Сім'я - це будинок. Сім'я - це фортеця. Сім'я - це центр, навколо якого створюється коло для спілкування і закладається майбутнє кожної людини. У кожній сім'ї свої правила і порядки, свій особливий спосіб життя і свої погляди на життя. Молоді одружуються, створюють свою сім'ю, вносячи в неї ті правила і переконання, які були щеплені їм з дитинства.

Але існують ритуали і традиції, характерні для всіх міцних і дружних сімей. Добре слово з ранку, подяка за приготований обід, допомога по

господарству, занепокоєння про стан здоров'я і про плани членів сім'ї, все це є запорукою благополуччя сімейного життя.

З вміння спілкуватися з родичами та вміння проводити з ними час складаються сімейні традиції і культура сімейного поведінки.Повага до членів сім'ї, доброта в словах і вчинках, можливість зробити приємне і допомогти, показують культуру людини та її виховання. Людина, яка поводиться культурно в своїй сім'ї, і в суспільстві буде вести себе відповідно.

Дитина - це майбутнє нашої країни. Розуміючи це, навчіть дитину любити навколишній світ. Він росте і проявляє все більше інтересу до сімейних традицій. Поважайте його бажання пізнати світ, дозволяючи йому брати участь в житті сім'ї. Прибираючи квартиру, готуючи обід, прикрашаючи будинок до приходу гостей або до свята, залучіть і дитини в ці процеси.

Спілкування, обговорення новин, прийняття спільних рішень - це ще одна важлива сімейна традиція. Уміння спілкуватися з людьми і розуміти

співрозмовника, допоможе дитині адаптуватися в суспільстві і знайти друзів.

Сімейні традиції часто йдуть від старшого покоління. Наші бабусі і дідусі - це

джерело думок і порад, знань і досвіду. Спілкування з ними збагачує внутрішній світ дитини. Взаємозв'язок молодого і старшого покоління дуже важливий. Перебуваючи в тісному контакті з бабусями і дідусями, дитина дізнається у них про минуле, вчиться поважати старість і краще розуміти світ.

Сімейні традиції допомагають дитині вступити в доросле життя. У сім'ї дитина отримує всі основи свого світогляду і сценарій подальшої поведінки. Тому умови, в яких зросла дитина, є важливим показником її культурного рівня.

Виховання дітей, побудоване на любові до себе і до оточуючих, дозволить зберегти ті людські якості, які в подальшому призведуть до створення ще однієї міцної і благополучної сім'ї. Чим більше буде таких сімей, тим більше моральним буде людство в цілому.

А які сімейні традиції існують в ваших родинах? Нам дуже цікаво буде дізнатися про ваш сімейний досвід! Чекаємо на ваші історії!!!

Шановні батьки нашої спільноти! Сьогодні вам свої поради надасть наш психолог, Серпівська Олена Іванівна. В ситуації, яка склалася в нашому суспільстві, дуже важко тримати свій психологічний стан та емоції в нормі. Але що ж робити, коли починають здавати нерви. Психолог рекомендує декілька способів як легко зняти стрес.

1. Спорт. Посильні фізичні навантаження допоможуть впоратись з тим психосоматичним напруженням яке виникло в наслідок стресу. Головне не виснажувати себе вправами, щоб не знизити захисну функцію організму.

2. Масаж. Цей вид терапії швидко зніме напругу у вашому тілі, що позитивно позначиться на психічному стані в цілому.

3.Близькість з коханою людиною. В процесі близькості в організмі виділяється гормон тестостерон, який ще називають «гормоном щастя».

4. Музика. Ми можемо захоплюватися якимось одним жанром в музиці, але коли відчуваємо стрес іноді не зрозуміло для себе обираємо той жанр, який не є звичним для нас. Прислухайтеся до себе. Можливо зараз вам треба відновити саме ті функції психіки на які впливає та чи інша мелодія.

5. Концентрація уваги та дихання. Вмостіться в зручну для вас позу, (можна увімкнути заспокійливу музику – звуки природи та ін.) всю свою увагу концентруйте на диханні. Відчуйте як ви дихаєте. А потів відреагуйте: плавно вдихніть, затримайте повітря на 2 секунди та повільно видихніть. Зробіть декілька таких дихальних вправ доки не відчуєте що заспокоїлися.

6. Крик. Хочеться кричати? Покричіть. Не можете це зробити в даній обстановці, чи в присутності людей? Відійдіть на «безпечну» для вас та інших дистанцію та викричіться. Не бійтеся своїх емоцій. Краще «виплеснути» негатив зараз, в нікуди, чим потів він нагадає про себе в вигляді хвороби або поганого настрою, який відчують на собі близькі та люблячі вас люди.

7. Знищіть щось! Якщо під час стресу вам хочеться щось розбити, розірвати, одним словом знищити – зробіть це. Знайдіть в тій кімнаті, де ви знаходитесь предмет, який не несе великої цінності для вас (папірець, стара тарілка та таке ін.) та розбийте, чи розірвіть її. Вимістіть всю біль/тривогу на даний предмет.

8. Проговоріть свої емоції. Проговоріть свої емоції, почуття (дайте їм образ - промовте в слух). Поділіться своїми почуттями з близькою людиною, другом, якщо поруч не має нікого просто промовте в слух те що відчуваєте.

9. Прогулянка/природа. Прогулянка (в ідеалі на березі моря, лісі, парку) позитивно впливає на весь організм в цілому, та активує функції мозку які відповідають за спокій та гармонію. Синхронізація рухів (кроки) близькі до медитації.

Головною умовою вибору методу зняття стресу є вміння «слухати» своє тіло та «розуміти» свої бажання і тоді будь-який стрес стане для вас помічником і відкриє нові якості, можливості про які ви навіть не здогадувались, і головне зробить вас сильнішими ніж вчора.
Пам’ятайте, у здорових батьків зростають здорові діти!

А які способи виходу зі стресу використовуєте ви? Поділіться своїм досвідом!

Профілактики захворювання на COVID-19

У зв’язку зі збільшенням кількості випадків захврювань на COVID-19, напередоднінапередодні нового року, нагадуємо вам основні правила поведінки в умовах карантину з урахуванням запроваджених урядом посилених обмежувальних заходів:

· При виході з дому майте з собою документи, що посвідчують особу. Таке запровадження дає змогу правоохоронцям перевірити, чи не повинна бути ця людина на самоізоляції чи обсервації.

  • Носіть маску у громадських місцях
  • До них належать: під'їзди,парки, сквери, дитячі майданчики, зупинки громадського транспорту та 50-метрова зона навколо них, церкви та 50-метрова зона навколо них, ліфти, державні установи, медичні установи тощо. Тому на вулицю обов’язково вдягайте маску, оскільки у будь-який момент можете опинитись на території, яка підпадає під визначення «громадське місце».
  • Утримайтеся від тривалих прогулянок
  • Дбайте про засоби захисту, якщо за необхідності вам довелося вийти на вулицю:
  • одягайте маску і не торкайтесь руками обличчя;
  • дотримуйтесь соціальної дистанції не менше 1,5 м;
  • носіть рукавички або користуйтесь серветками, відчиняючи двері під’їздів, кнопок ліфтів тощо;
  • обробляйте руки антисептиком, а повернувшись додому, ретельно помийте їх з милом.

Піклуйтеся про своє здоров’я, бережіть своїх рідних і пам’ятайте, карантин – явище тимчасове.

Практичний психолог Серпівська О.І. надає консультацію:

«Цей серйозний ранній вік: психологічний портрет дитини раннього віку».

Раннє дитинство (2 – 3 рік життя) – особливий період у житті дитини, коли бурхливо відбувається її фізичний розвиток, підвищується опірність організму, працездатність нервової системи (стабільними стають процеси збудження та гальмування). Змінюються антропометричні показники росту, маси тіла, окружності грудної клітки. Дитина відчуває потребу в різних рухах. Зростає її пізнавальна активність, удосконалюються навички самообслуговування. Збагачується уявлення дитини про власний організм, його можливості. Триває активний сенсомоторний розвиток, розширюються адаптивні можливості.

Пропонуємо вам показники компетентності фізичного розвитку дітей:

· називає та показує на собі частини тіла(голова, руки, ноги, очі, вуха, ніс)

· називає та виконує певні рухи (ходьба, біг, стрибки, повзання, лазіння)

· розуміє важливість догляду за своїм тілом, волоссям, зубами (користується серветкою і носовичком)

· називає свою стать (хлопчик, дівчинка)

· за нагадуванням дорослого користується столовими приборами, їсть без допомоги дорослого.

У дітей цього віку починає формуватися система її ставлень до себе та навколишнього світу. Вони засвоюють певні правила, приймають їх, розуміють значущість, намагаються дотримуватися основних з них. Розвивається здатність дитини бути певний час наодинці, самостійно знаходити собі заняття, визначатися зі своїми інтересами, «будувати власний світ». Дорослий потрібний дитині як помічник, носій інформації,авторитетний експерт. Найважливішими надбаннями в цьому віці є: довіра до світу, первинна самооцінка, здатність діяти за правилами, за допомогою мовлення керувати свою поведінку.

Пропонуємо вам декілька порад:

1. Створіть дитині умови для її розвитку.

2. Грайте з нею в різні ігри.

3. Привчайте її до самостійності.

4. Подавайте приклад хорошої поведінки.

5. І головне – пам’ятайте, що любов є найважливішою потребою усіх дітей.

Шановні батьки! Вас вітає директор центру розвитку дитини "Калинка" Сергієнко Т.І.

Наш заклад , як центр розвитку дитини, є закладом нового типу і альтернативною формою надання якісних освітніх послуг. Ми працюємо в умовах сучасного підходу до яскравої та багатогранної організації життєдіяльності наших вихованців.

Раді познайомити вас з різноманітними формами роботи з дітьми, що сприяють розвитку їх індивідуальних здібностей та забезпечують їх життєву компетентність у підготовці до школи.

Якщо у вас є бажання розкажіть коротенько про свою дитину.
1. Її ім.’я.
2. Як ласкаво ви її називаєте?
3. В які ігри ви полюбляєте грати?
4. Чим любить смакувати?
5. Які позитивні риси характеру вашої дитини?

До вашої уваги фото колаж організації життєдіяльності дітей раннього віку

/Files/images/рзм7.JPG

МЕТА КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

· надання батькам інформації та можливості для розвитку навичок позитивної взаємодії зі своїми дітьми, виходячи з розуміння ними дітей та їхніх базових потреб;

· формування батьківських умінь з використання ефективних ігрових прийомів взаємодії з дітьми;

· надання безкоштовної психолого-педагогічної, медичної допомоги батькам або особам, які їх замінюють, включення батьків у процес виховання, розвитку дитини від одного до трьох років;

· підтримка батьківської впевненості у власних педагогічних можливостях

ГОЛОВНІ ЗАВДАННЯ КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

· формування особистості дитини, набуття нею соціального досвіду;

· забезпечення соціальної адаптації та здійснення соціального супроводу сім’ї;

· надання всебічної допомоги сім'ї у розвитку, вихованні та навчанні дітей раннього віку, які виховуються в умовах сім'ї, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних, психічних та фізичних особливостей, культурних потреб;

· спільне сприяння розумового і мовленнєвого розвитку дитини раннього віку;

· забезпечення взаємодії між дошкільним навчальним закладом й іншими
організаціями соціальної і медичної підтримки дітей і батьків або осіб, які їх замінюють;

· проведення тренінгових та інтегрованих занять для батьків та дітей раннього віку

ФОРМИ ВЗАЄМОДІЇ З БАТЬКАМИ:

· організація індивідуальних та групових консультацій і занять для дітей разом із батьками або особами, які їх замінюють в онлайн режимі;

· індивідуальне онлайн - консультування дорослих без присутності дитини;

· відповіді на звернення батьків на сайті закладу, по телефону або електронною поштою;

· організація лекторіїв, теоретичних і практичних семінарів тощо на платформі.

МІСЦЕ РОБОТИ КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ:

Центр розвитку дитини «Калинка» , пров. Друкарський , 6

Керівник: директор ЦРД «Калинка» Сергієнко Т.І.

ГРАФІК РОБОТИ
КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ «РАЗОМ З МАМОЮ»
на 2020-2021н.р.
Дні тижня Час
Вівторок 13.00-14.00
Четвер 13.00-14.00
СПЕЦІАЛІСТИ
КОНСУЛЬТАТИВНОГО ЦЕНТРУ «РАЗОМ З МАМОЮ»
ЦРД «Калинка»
на 2020 - 2021 н.р.
№ з/п ПІП спеціаліста Посада
1. Сергієнко Т.І. директор ЦРД
2. Сугак Т.В вихователь-методист
3. Хрипунова І.А. сестра медична старша
4. Донцова Г.О. сестра медична старша
5. Пантазієва Н.С. лікар-педіатр
6. Серпівська О.І. практичний психолог
7. Катречко І.М. вчитель-логопед
8. Жадан В.В. музичний керівник
9. Хорошун А.А. музичний керівник
10. Купченко О.М. музичний керівник
11. Заліська Т.Г. інструктор з фізкультури
12. Кісиленко Ю.С. інструктор з фізкультури
13. Кузьменко В.Д. керівник гуртка з зображувальної діяльності.
14. Ісаєва Т.М. вихователь групи раннього віку
15. Заїкіна Т.О. вихователь групи раннього віку
16. Цибулько Н.В. вихователь групи раннього віку
17. Лаврушко Л.А. вихователь групи раннього віку
18. Савчук Н.І. вихователь групи раннього віку
19. Грабко В.А. вихователь групи раннього віку
20. Лапіна А.О. сестра медична старша

/Files/images/Графік разом з мамою.JPG

ЦЕНТР РОЗВИТКУ ДИТИНИ "КАЛИНКА"

ОХТИРСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

НАКАЗ

10 вересня 2020 м. Охтирка № 01-03/92

Про роботу Консультативного центру
«Разом з мамою» (для дітей раннього віку)

Відповідно до пункту 5 статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту», листа управління освіти і науки Сумської обласної адміністрації «Про рекомендації щодо організації діяльності в дошкільному навчальному закладі Консультативного центру «Разом з мамою» (для дітей раннього віку)» від 23.04.2014 № 03-12/2555, наказів відділу освіти, молоді та спорту Охтирської міської ради від 05.05.2014 № 185 «Про організацію діяльності в дошкільних навчальних закладах Консультативного центру «Разом з мамою» (для дітей раннього віку)», по дошкільному навчальному закладу «Калинка» від 05.05.2014 № 01-03/38 «Про організацію діяльності у дошкільному навчальному закладі Консультативного центру «Разом з мамою» (для дітей раннього віку)» з метою підвищення рівня психолого-педагогічних знань та умінь батьків, надання батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні та розвитку дітей раннього віку (від 1 до 3 років), які не відвідують центр розвитку дитини

НАКАЗУЮ:

1. Вважати Консультативний центр «Разом з мамою» структурною одиницею центру розвитку дитини «Калинка», що забезпечує реалізацію прав дитини на отримання якісного дошкільного виховання, охорону життя, зміцнення здоров’я, фізичний та психічний розвиток згідно з віком, керуючись при цьому Законом України «Про дошкільну освіту», Положенням про центр розвитку дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 № 1124, статутом центру розвитку дитини "Калинка", іншими нормативними актами з питань освіти та соціального захисту дітей.

2. Зарахувати в контингент дітей – відвідувачів Консультативного центру «Разом з мамою» батьків дітей раннього віку з мікрорайону центру розвитку дитини:

№ з/п Прізвище, ім’я дитини Дата народження Адреса
1 Зіненко Матвій Олексійович 16.01.2019 вул. Шевченко, 2а\34
2 Тюльпа Данііл Олександрович 12.07.2019 пров. Правдинський, 15/14
3 Ладика Данило Дмитрович 07.02.2019 пров. Правдинський 15/55
4 Хорошун Аліна Артемівна 01.04.2019 пров. Правдинський 19/26
5 Ясковець Георгій Богданович 07.02.2019 Пров. Харківський, 8/7
6 Гуковський Ілля Сергійович 05.08.2019 Вул. Ярославського, 17/36
7 Новгородський Роман Артемович 10.08.2019 Вул. Шевченка, 2а

3. Призначити відповідальних осіб фахівців Консультативного центру «Разом з мамою»: Сугак Т.В., вихователь-методиста, Серпівську О.І, практичного психолога, Пантазієву Н.С., лікаря-педіатра, Хрипунову І.А., Лапіну А.О., Донцову Г.О, сестер медичних старших, Катречко І.М., учителя-логопеда, Жадан В.В., Купченко О.М., Хорошун А.А., музичних керівників, Заліська Т.Г., Кісіленко Ю.С., інструктори з фізкультури.

4. Вихователям груп раннього віку Ісаєвій Т.М., ЛаврушкоЛ.А., СавчукН.І., Заїкіній Т.О., Цибулько Н.В., Грабко В.А., Кузьменко В.Д забезпечити оптимальні умови дітям раннього віку та їх батькам для участі в організації життєдіяльності дітей під час освітнього процесу.

5. Фахівцям Консультативного центру «Разом з мамою»:

1) Забезпечити надання всебічної допомоги батькам у розвитку, вихованні та навчанні дітей, відповідно до їх задатків, нахилів, здібностей, індивідуальних психічних та фізичних особливостей, культурних потреб.

2) Сприяти соціалізації та полегшенню адаптаційного періоду дітей.

3) Забезпечити якісний рівень виконання завдань роботи Консультативного центру.

5. Вихователю-методисту Сугак Т.В.

1) Сприяти якісному наданні психолого-педагогічної допомоги батькам фахівцями Консультативного центру «Разом з мамою»

2) Здійснювати методично-дидактичне забезпечення організації роботи Консультативного центру «Разом з мамою»

6. Затвердити план та графік роботи Консультативного центру «Разом з мамою».

1) Фахівцям Консультативного центру «Разом з мамою» дотримуватись змістовного виконання плану роботи та графіку роботи консультативного центру.

7. Контроль за виконання наказу залишаю за собою.

Директор центру розвитку дитини

"Калинка" Охтирської міської

ради Сумської області Т.СЕРГІЄНКО

З наказом ознайомлені:

Сугак Т.В. Серпівська О.І Пантазієва Н.С. Ісаєва Т.М. Лаврушко Л.А

Савчук Н.І. Хрипунова І.А. Катречко І.М Жадан В.В. Купченко О.М.

Хорошун А.А Кузьменко В.Д.. Цибулько Н.В. Лапіна А.О. Заїкіна Т.О.

Донцова Г.О. Кісіленко Ю.С. Катречко І.М. Заліська Т.Г.

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ І ЗАНЯТЬ СПЕЦІАЛІСТАМИ

в консультативному центрі «Разом з мамою» для дітей раннього віку
на базі центру розвитку дитини «Калинка»
на 2020- 2021 н.р.
Місяць Тема консультації Відповідальні Час проведення
Жовтень 1.«Давайте познайомимось» Директор Сергієнко Т.І І вівторок 15.30
2. «Самостійність – показник розвитку дітей раннього віку» Вихователь-методист Сугак Т.В. І четвер 15.00-17.00
3. «Сім’я як найважливіше середовище формування та розвитку особистості». вихователь Савчук Н.І. ІІ вівторок 15.00-17.00
4. «Цей серйозний ранній вік; психологічний портрет дитини раннього віку» Практичний психолог Серпівська О.І. ІІ четвер 15.00-17.00
5. «Виховання та розвиток дитини вдома» Вихователь Кузьменко В.Д ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Виховання гігієнічних навичок у дітей» Лікар-педіатр Пантазієва Н.С. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Профілактика захворюваності на Ковід -19» Сестра медична старша Хрипунова І.А. ІV вівторок 15.00-17.00
8. «Музична ігротека - як зацікавити дитину до музики у формі гри» Музичний керівник Жадан В.В. ІVчетвер 15.00-17.00
Листопад 1. «Створення розвивально- ігрового середовища. Іграшки чудові, різнокольорові» Вихователь Цибулько Н.В.. І вівторок 15.00-17.00
2. «Психологічні особливості дітей раннього віку» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер
3. «Як дорослі можуть підтримати пізнавальний інтерес дітей раннього віку» Вихователь Ісаєва Т.М. ІІ вівторок 15.30
4. «Використання сучасного варіанту М.Монтессорі технологічного об’єкту «Бізіборд» в пізнавальному розвитку дітей раннього віку» Вихователь Заїкіна Т.О. ІІ четвер 15.00-17.00
5. «Рання допомога в мовленнєвому розвитку дітей. Норма і затримка мовного розвитку Вчитель-логопед Катречко І.М. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Виховання гігієнічних навичок у дітей» Сестра медична старша Донцова Г.О. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Значення музики в житті дітей» Музичний керівник Купченко О.М. ІV вівторок 15.00-17.00
8. «Як відрізнити рухливу і жваву дитину від гіперактивної» Інструктор з фізкультури Кісиленко Ю.С. ІV четвер 15.00-17.00
Грудень 1.«Соціальна організація дітей раннього віку» Вихователь Грабко В.М. І вівторок 15.00-17.00
2. «Забіяки і тихоні. Вперті і плакси. Поговоримо про темперамент» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. «Використання елементів арттерапії в роботі з дітьми раннього віку» Керівник гуртка з зображувальної діяльності Кузьменко В.Д. ІІ вівторок 15.30
4. «Догляд за дитячими зубами» Сестра медична старша Лапіна А.О. ІІ четвер 15.00-17.00
5. Інтегроване заняття «Сім’я як найважливіше середовище формування та розвитку особистості» Вихователь Савчук Н.І. ІІІ вівторок 15.30
6. «Догляд за хворою дитиною в сім’ї» Лікар-педіатр Пантазієва Н.С. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Музичні радіопередачі для дошкільнят» Музичний керівник Хорошун А.А. IV вівторок 15.00-17.00
8. «Як навчити малюка говорити правильно й красиво» Вчитель-логопед Катречко І.М. ІV четвер місяця логопедичний кабінет 15.00-17.00
Січень 1. «Виховання самостійності у малюків» Вихователь Цибулько Н.В. І вівторок 15.00-17.00
2. «Дитина вередує. Що робити?»» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. Створення безпечного простору в умовах дошкільного закладу» Завідувач Сергієнко Т.І. ІІ вівторок 15/00-17/00
4. «Рухова активність дітей на повітрі» Інструктор з фізкультури Заліська Т.Г. ІІ четвер 15.00-17.00
5. Сенсорика для дітей раннього віку: пальчиками граємо, мову розвиваємо Вихователь Лаврушко Л.А. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Повноцінний сон – важливий елемент організації життєдіяльності». Сестра медична старша Хрипунова І.А. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Родинні свята та традиції» Музичний керівник Хорошун А.А. IV вівторок 15.00-17.00
8. «Розпорядок дня». Для чого він потрібен?» Сестра медична старша Лапіна А.О. ІV четвер 15.00-17.00
Лютий 1. «Використання інноваційних технологій в роботі з дітьми в умовах дошкільного закладу» Вихователь – методист Сугак Т.В. I вівторок 15.00-17.00
2. «Як ви виховуєте своїх дітей? Покарання. Похвала. Заборона. Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. «Проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми раннього віку вдома» Інструктор з фізкультури Кісиленко Ю.С. ІІ вівторок 15.00-17.00
4. «Естетичне виховання дітей раннього віку засобами художнього слова» Вихователь Лаврушко Л.А. ІІ четвер 15.00-17.00
5. «Активізація мовної активності дітей раннього віку» Вихователь Заїкіна Т.О. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Молоко – незамінний продукт дитячого харчування» Сестра медична старша Донцова Г.О. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Як допомогти дитині розвинути природний талант до музики» Музкерівник Жадан В.В. IV вівторок 15.00-17.00
8. «Розвиток дрібної моторики руки засобами арттерапії» Керівник гуртка з зображувальної діяльності Кузьменко В.Д. ІV четвер ізостудія 15.30
Березень 1. «Використання музичної гри в життєдіяльності дитини» Музичний керівник Купченко О.М. І вівторок 15.00-17.00
2. «Рекомендації батькам щодо профілактики посттравматичних стресових розладів у дітей» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. «Ляльковий театр як засіб розвитку особистості дитини Музичний керівник Хорошун А.А. ІІ вівторок 15.00-17.00
4. «Основні причини травматизму дітей раннього віку під час прогулянки (страхування)» Інструктор з фізкультури Заліська Т.Г. ІІ четвер 15.00-17.00
5. «Вплив розвитку мілкої моторики на розвиток мовлення» Вчитель-логопед Катречко І.М. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Харчові токсикоінфекції» Сестра медична старша Лапіна А.О. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Соціальний захист дітей з різних категорій сімей» директор (завідувач) Сергієнко Т.І. IV вівторок 15.00-17.00
8. «Використання казок у формуванні емоційного інтелекту у дітей» Вихователь Грабко В.А. ІІ вівторок 15.30
Квітень 1. «Інфекційні та неінфекційні риніти у дітей» Лікар-педіатр Пантазієва Н.С. І вівторок 15.00-17.00
2. «Адаптація дітей до умов ДНЗ» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. «Як допомогти дитині розвинути природний талант до музики» Музкерівник Жадан В.В. ІІ вівторок 15.00-17.00
4. «Спілкуємося українською мовою вдома» Вихователь Заїкіна Т.О. ІІ четвер 15.00-17.00
5. «Роль гри у процесі виховання» Директор Сергієнко Т.І. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Гігієна сну» Сестра медична старша Донцова Г.О. ІІІ четвер 15.00-17.00
7. «Пісочна терапія як засіб зміцнення психічного і фізичного здоров’я. Ігри з водою. Пошукова діяльність» Керівник гуртка з зображувальної діяльності Кузьменко В.Д. ІV вівторок 15.30
8. «Як навчити малюка говорити правильно й красиво» Вчитель-логопед Катречко І.М. ІV четвер 15.00-17.00
Травень 1. «Використання піскотерапії в сенсорному розвитку дітей» Вихователь Цибулько Н.В. І вівторок 15.00-17.00
2. «Криза 3-х років» Практичний психолог Серпівська О.І. І четвер 15.00-17.00
3. «Як зрозуміти свою дитину та зберегти її спокій в сім´ї» Вихователь Ісаєва Т.М. ІІ вівторок 15.00-17.00
4. «Як навчити дитину сприймати величину, форму, колір» Вихователь Лаврушко Л.А. ІІ четвер 15.00-17.00
5. Соціалізація дітей раннього віку Вихователь-метдист Сугак Т.В. ІІІ вівторок 15.00-17.00
6. «Профілактика захворюваності ротової порожнини» Сестра медична старша Хрипунова І.А. ІІІ четвер група 15.00-17.00
7. «Проведення фізкультурно-оздоровчої роботи з дітьми раннього віку вдома» Інструктор з фізкультури Кісиленко Ю.С. ІV вівторок 15.00-17.00
8. «Небезпеки сучасних мультфільмів» Вихователь Савчук Н.І. ІV четвер 15.00-17.00

Контроль за виконанням покласти

на вихователь-методист Сугак Т. В.

Кiлькiсть переглядiв: 85

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.