/Files/images/корона8.jpg/Files/images/корона7.jpg
/Files/images/інфографіка 8.png
Святковий стіл

Святковий стіл у день народження дитини

Наближається день народження Вашої дитини? Ви хочете потішити її і влаштувати найвеселіше свято з частуванням друзів і розвагами? Тоді ці поради – для Вас.

Найчастіше дитина не бажає обмежитися кількома гостями на своєму святі. Вона хоче запросити на свято всю групу дитячого садка, бо всі діти без виключення — її найкращі друзі.

Святкування дня народження у дитячому садку – вдале рішення, до якого вдаються більшість батьків. По-перше, тут є багато можливостей і простору для дитячих веселощів. По-друге, не треба домовлятися з батьками гостей – свято відбудеться під час перебування дітей у дошкільному закладі.

А яке ж свято без святкового столу? Не секрет, що у дошкільному закладі не дозволяють частувати дітей тортами з кремом, тістечками та солодкими газованими напоями. Як бути?

Частування дітей у дошкільному закладі

Минули ті часи, коли успіх свята визначали багатством наїдків на столі. Страви мають бути смачними і корисними. Діти не повинні страждати від переїдання та розладу шлунку.

У дошкільному закладі на свято для дітей зазвичай готують солодкий стіл. У пункті 1.10 Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах, затвердженій спільним наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 17 квітня 2006 р. № 298/227 (далі — Інструкції) зазначено, що для частування дітей у дні народження, інші свята можна використовувати спечені у закладі пиріг, пиріжки або принесені батьками цукерки, печиво промислового виробництва.

З метою запобігання гострим кишковим захворюванням та харчовим отруєнням дітей суворо забороняється приносити у дошкільний навчальний заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, зокрема солодкі газовані тощо. Готуючи святковий стіл для дітей, варто віддавати перевагу печиву чи коржикам без крему, ягодам та фруктам. Утім треба пам’ятати, що продукти промислового виробництва — цукерки, зефір, мармелад, соки тощо — відповідно до пункту 4.4 Інструкції можна використовувати лише тоді, якщо вони мають супровідні документи, що підтверджують їх походження, безпечність і якість, відповідність вимогам державних стандартів. Супровідні документи мають засвідчувати ґатунок, категорію, дату виготовлення на підприємстві, термін реалізації, умови зберігання (для продуктів, які швидко псуються, термін реалізації і час виготовлення позначаються у годинах).

Оскільки діти забезпечуються повноцінним харчуванням у дошкільному закладі, не варто перевантажувати їх солодкими наїдками. Доречними будуть «нейтральні» фрукти, що зазвичай не викликають алергію: яблука, банани, виноград тощо. Їх можна нарізати шматочками, нанизати на «шпажки» і гарно викласти на блюда.

Зазвичай головним пунктом святкового меню до дня народження є торт зі свічками. Проте у дошкільному закладі торт слід замінити короваєм або пирогом. А свічки не потрібно встромляти прямо у пиріг – це не гігієнічно. Їх варто розмістити на спеціальних пластмасових підставках у центрі пирога або по краях.

Харчування дитини під час хвороби

Щоб дитина якнайшвидше видужала, дуже важливо під час захворювання правильно організувати її харчування. З цього приводу можна проконсультуватися з лікарем чи медичним працівником дошкільного навчального закладу та дотримуватися наведених нижче рекомендації.

Не примушуйте дитину їсти

Зазвичай батьки, коли під час хвороби дитина відмовляється їсти, примушують її до цього. Це неправильно, адже під час недуги дитячий організм спрямовує всі сили на боротьбу із захворюванням, а не на перетравлення їжі. Тому батьки мають прислухатися до бажань дитини та обирати для неї той раціон та режим харчування, завдяки якому дитячому ор­ганізму буде легше впоратися із хворобою.

Давайте дитині багато теплого пиття

На початковій стадії захворювання, що зазвичай супроводжується високою температурою, дитячий організм дуже сильно зневоднюється. Тому дитині потрібно давати багато теплого пиття, зокрема молоко з медом, чай із малиною чи лимоном, відвар шипшини тощо.

Забезпечте дитину вітаміном С

Що ліпший імунітет у дитини, то швидше вона одужає. Для підтримання імунітету дитина має регулярно вживати продукти, багаті на вітамін С. Джерелами вітаміну С є свіжі овочі та фрукти. Проте цитрусові дітям слід пропонувати обережно, адже вони можуть спричинити алергію. Найліпше джерело вітаміну С, особливо взимку, — квашена капуста.

Годуйте дитину кашами

Каші багаті на мінерали, залізо, вітаміни групи В і рослинні білки. Найбільш цінними за вмістом корисних речовин є вівсяна і гречана каші, тому їх слід пропонувати дитині насамперед. Рідкі або напіврідкі каші під час захворювання дитина сприймає легше. Доцільно варити каші на молоці або м'ясному бульйоні.

Подавайте дитині молочні продукти за її бажанням

Якщо дитина любить молоко, слід пропонувати його в різноманітних видах. Найліпше під час захворювання — молоко з медом, а також кисломолочні продукти. Вони швидко засвоюються організмом, що під час хвороби дуже важливо. Утім іноді ослаблений дитячий організм не сприймає молоко. У цьому разі не варто наполягати на його вживанні.

Вводьте м’ясо в дитячий раціон поступово

У період загострення хвороби, доки тримається висока температура, діти зазвичай відмовляються від м'яса. Однак, коли пік хвороби минає, можна спробувати знову ввести його в раціон. Усі м’ясні продукти пропонуйте у відварному та протертому вигляді.

Зверніться до лікаря

Якщо в дитини після одужання не підвищився апетит, шлунок не сприймає їжу аж до блювання, в жодному разі не вдавайтеся до самолікування. Ці прояви можуть бути реакцією шлунково-кишкового тракту на антибіотики або бути спричинені дисбактеріозом абощо. Тому батькам слід терміново звернутися до лікаря для визначення подальшої стратегії лікування дитини.

ПРОФІЛАКТИКА ІНФЕКЦІЙНИХ ТА КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хвороб необхідно дотримуватись

наступних санітарно-гігієнічних правил:

– утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охайному одязі, мати запасну білизну;

– мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;

– овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кропом;

– пити тільки переварену або бутильовану воду;

– у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в’яленою рибою, а також м’ясними, рибними та молочними стравами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;

– не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

– не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгівців;

– під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

– уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;

– при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;

– не займатися самолікуванням. Шановні батьки,

Швидка медична допомога — «103».

ПАМ’ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

«Не заохочуємо дитину хворіти»
Як знизити ризик появи психосоматичних
захворювань у дитини?
  • Розпочати підготовку до дитячого садка задовго до вступу до нього. «Попереджений — значить, озброєний», — говорять англійці. Вміння самостійно одягтися та роздягтися, помити руки, тримати ложку та виделку істотно знизять тривожність малюка та необхідність щоразу просити дорослого про допомогу.
  • Поступово збільшувати час, проведений у дитячому садку, та обов’язково нагадувати ди­тині, що за нею прийдуть та заберуть її додому.
  • Ознайомлювати дитину з послідовністю дій, занять, подій у дитячому садку (сніданок, заняття, прогулянка, сон тощо), паралельно розповідаючи про те, чим будуть займатися в цей час інші члени родини.
  • Приділяти дитині час після повернення додому. Цікавитися тим, що відбувалося з нею протягом дня, уникаючи негативних оцінок та приховуючи власні тривоги, хвилювання. Робити акцент на позитивних моментах — успіхах дитини, її досягненнях, цікавих випадках.
  • Уникати при дитині обговорень з іншими дорослими (зокрема, членами родини) тем, які містять будь-яку негативну інформацію про дитячий садок.
  • За необхідності звернутися за підтримкою до психолога. Якщо знадобиться, пройти курс психотерапевтичних сеансів, які допомагають батькам пережити сепарацію з дитиною, а дитині адаптацію до дитячого садка.

Якщо дитина дійсно захворіла

  • Не виказуйте при дитині сильної тривоги та схвилювання. Стоячи над ліжком, не здри­гайтеся щоразу, як дитина чихне або закашляє. Якщо ви потребуєте підтримки та не можете по­долати паніку самостійно, зверніться до чоловіка (дружини), родичів або друзів. Поспілкуйтеся з ними.
  • При першому ж відчутті дитиною полегшення відновіть її звичний розпорядок дня. Купання та перебування на свіжому повітрі (у розумних дозах) також важливі при боротьбі з хворобою. Не слід також забувати і про часте провітрювання дитячої кімнати.
  • Підбадьорюйте дитину, а не жалійте її. Частіше говоріть про свою впевненість у ЇЇ силах подужати хворобу. Робіть акцент не на протіканні захворювання, а на можливостях, які відкри­ваються після одужання.
  • Намагайтеся не перевищувати необхідний для лікування обсяг уваги. Адже умови мають бути такими, щоб хворіти дитині було нудно й нецікаво.

Вітряна віспа

Вітряна віспа – це гостре інфекційне захворювання, що викликається фільтруючим вірусом та характеризується підвищенням температури тіла та плямисто-папульзно-верикульозним висипом на шкірі та слизових оболонок.
Джерело збудника. Основним джерелом є хворий на вітряну віспу. Хворий стає небезпечним для оточуючих з кінця інкубаційного періоду (за 6-7 годин) до появи висипки) і до п‘ятої доби з моменту появи останніх елементів висипки. Додатковим джерелом може бути хворий на оперізувальний герпес, але він виділяє значно менше вірусів.Механізм і шляхи передачі. Механізм передачі збудника – краплинний. Незважаючи на слабку стійкість вірусів у довкіллі, доведено (як і при кору) можливість їх поширення з повітря за межі кімнати, дає перебуває хворий (через відчинені двері, систему вентиляції тощо).
Прояви епідемічного процесу. Вітряна віспа – типова дитяча інфекція. Новонароджені перших двох місяців життя мають пасивний материнський імунітет, пізніше вони стають сприйнятливими. Тому максимальне число захворілих припадає на вікову групу 2-4 років. Дошкільнята становлять біля 80% захворілих. У старших вікових групах через формування імунного прошарку захворюваність значно зменшується рівень захворюваності дітей в містах у 3-4рази вищий порівняно з селом дорослі частіше хворіють на оперізувальний герпес.Для вітрянки характерна осіньо-зимова сезонність, що пояснюється тіснішим контактуванням дітей підчас відвідування дитячих садків і шкіл.
Захворюваність найчастіше спорадична. Трапляються спалахи вітряної віспи, зокрема у дитячих дошкільних закладах і лікарнях. Після перенесеної інфекції залишається тривалий імунітет. Повторні захворювання трапляються рідко.Клініка. Інкубаційний період при вітряній віспі триває від 11-21 дня, найчастіше близько 14 днів. Продромальні явища зводяться до незначних симптомів загальної інтоксикації (нездужання, втрата апетиту, субфебрильна температура тіла тощо.). на такому фоні або без будь-яких передвісників на шкірі з‘являються висипання, що часто супроводяться підвищенням температури тіла. Перші елементи висипу можуть з‘явитися при нормальній температурі тіла. Висип локалізується на обличчі, волосистій частині голови, тулубі та кінцівках
¨ Контактних дітей до семи років, які не хворіли на вітряну віспу, роз‘єднують на 21-й день з моменту спілкування (вони можуть відвідувати дитячі заклади лише у перші 10 діб інкубаційного періоду)
¨ З метою розриву механізму передачі здійснюють часте провітрювання і вологе прибирання приміщення, де перебувають хворі.Найважливішим профілактичним заходом є недопущення контакту з хворими на вітряну віспу або оперізувальний герпес. З цією метою у дитячих дошкільних закладах щоденно оглядають дітей і опитують їх батьків. У разі підозри на захворювання дитину відправляють додому або залишають в ізоляторі. Потрібно дотримуватись режиму між групової ізоляції.
Якщо у вас захворіла дитина:

Негайно викличте дільничного лікаря, саме він має визначити, де потрібно лікувати вашу дитину (вдома або в стаціонарі), призначить відповідне лікування та профілактичні заходи щодо попередження подальшого поширення кору. Великого значення треба надати догляду за шкірою та слизовими оболонками. Проводять гігієнічні ванни з використанням хімічного розчину марганцівки, очі промивають теплою кип’яченою водою, чайною заваркою, відваром ромашки. Кожне око обробляють окремим ватним тампоном від зовнішнього куточка ока до внутрішнього. Цю процедуру треба повторювати 4-5 разів протягом дня.

Профілактичні заходи у вогнищі кору включають ізоляцію дитини (до п’ятого дня з моменту появи висипань, а у випадках ускладнень – до 10 днів, що зумовлено тривалим виділенням вірусу). Приміщення після ізоляції добре провітрюють, якщо є можливість – проводять квартування. На дітей, які контактували з хворим на кір і не хворіли на дане захворювання, накладають карантин.

Основним заходом по профілактиці захворювання є щеплення, після якого формується напружений імунітет до 5 років.

При контакті з хворим на кір рекомендовано щеплення коревою вакциною в термін до 72 год. після контакту з хворим або введення імуноглобуліну. Імуноглобулін вводять дітям від 3 до 12 місяців, а також старшим, які не були щеплені у зв’язку з протипоказаннями. Імуноглобулін треба вводити в перші три дні після контакту. Пізніше його введення не забезпечить попередження кору, але може зробити його перебіг легшим. Тому для попередження захворювання та забезпечення сприятливої епідеміологічної ситуації найефективнішим буде щеплення коревою вакциною. Вакцинацію здійснюють у віці 12 місяців, при відсутності протипоказань, разом із щепленням проти краснухи та паротиту (свинка) у спеціальних кабінетах профілактичних щеплень у дитячих поліклініках. Повторне щеплення (ревакцинації) проводять у віці 6 років. На даний час в міській лікарні є в наявності вакцина «Пріорікс» для щеплень проти кору, краснухи, епідпаротиту. Колективний імунітет створюється при наявності не менше 95% імунних осіб в колективі.

Отже, пам’ятайте: захворювання легше попередити, ніж лікувати.

Профілактика гострих респіраторних захворювань у дітей

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)– це найпоширеніша група інфекційних захворювань людини. Вони характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом і ураженням слизових оболонок дихальних шляхів. Збудниками цих захворювань є віруси і бактерії, що передаються переважно повітряно-крапельним шляхом. Щоб дитина не захворіла на ГРЗ, дотримуйтесь таких правил та рекомендацій.

Загальні рекомендації:

  • Загартовуйте організм дитини та більше гуляйте з нею на свіжому повітрі.
  • Привчайте дитину завжди мити руки з милом під проточною теплою водою перед прийманням їжі та коли вона прийшла з вулиці.
  • Вживайте продукти, що містять багато вітамінів, особливо вітамін С, зокрема фрукти, овочі, а також свіжовіджаті соки.
  • Включайте до раціону дитини продукти, що містять фітонциди – часник, цибулю, зелень.
  • Частіше провітрюйте приміщення, де перебуває дитина, та проводьте вологе прибирання.
  • Для особистої гігієни користуйтесь одноразовими хустинками.

Під час сезонного підйому захворюваності на ГРЗ:

  • Стежте за тим, щоб дитина не контактувала з хворими людьми, у яких лихоманка, озноб кашель, біль у горлі, нежить.
  • Не відвідуйте з дитиною місць масового скупчення людей, утримуйтесь від відвідування масових заходів у закритому приміщенні.
  • Перед виходом із дому змазуйте слизову оболонку носа дитини оксоліновою маззю.
  • Промивайте носоглотку та ніс дитини. Регулярне промивання очистить їх від шкідливих мікроорганізмів, а також від слизу та пилу.
  • Можна дати дитині для профілактики противірусні препарати, але тільки за призначенням лікаря.
  • Намагайтесь ізолювати хворого, особливо від дитини, якщо захворів на ГРЗ хтось із членів родини.
  • Якщо ви вирішили зробити щеплення від грипу, зважайте, що захисна реакція організму виробляється лише через два тижні після щеплення.
Кiлькiсть переглядiв: 256

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.